Принципи управління регіональними інноваційними процесами з метою підвищення конкурентоспроможності країни на міжнародному рівні. Визначення економічної суті регіонального інноваційного комплексу. Аналіз світового досвіду оцінки потенціалу регіону.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукЗначний вплив регіонального фактора на ефективність інноваційної діяльності актуалізує необхідність дослідження регіональних інноваційних процесів, зокрема можливості застосування сформованої світовою практикою технополісної концепції регіонального інноваційного розвитку на теренах пострадянських країн. Інноваційну діяльність нині здійснюють лише 14% промислових підприємств України, у той час як у країнах ЄС інновації впроваджуються майже всіма великими компаніями та понад 40% малими та середніми підприємствами. Вивчення сутності, характеру та динаміки розвитку регіональних інноваційних процесів спрямоване на створення інструментарію підвищення міжнародної конкурентоспроможності та активізації зовнішньоекономічної діяльності України, що й зумовлює актуальність теми дисертаційної роботи. Тому обєктивно існує необхідність у вивченні та дослідженні впливу регіонально-інноваційних чинників на конкурентоспроможність країни та сформулюванні рекомендацій щодо удосконалення механізму управління регіональними інноваційними процесами розвитку в умовах глобалізації світової економіки. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні місця регіонально-інноваційних чинників у розвитку міжнародного економічного співробітництва, у виявленні й науковому обґрунтуванні суті регіональних інноваційних процесів, розробці обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення методів управління ними як запоруки економічного зростання України й підвищення рівня її міжнародної конкурентоспроможності.У розділі 1 - “Регіональний інноваційний комплекс в умовах глобалізації” - досліджено теоретико-методологічні засади розвитку регіональних інноваційних комплексів у глобальному середовищі та визначено їх місце в економічному розвитку країн. Аналіз світового досвіду функціонування регіональних інноваційних структур дозволив визначити види регіональних інноваційних комплексів та особливості усталених (європейська, англо-американська, японська) та таких, що формуються, моделей регіональних інноваційних процесів (китайська, пострадянська) (рис. Особливостями європейської моделі регіональних інноваційних процесів є: переважання удосконалюючих інновацій, проведення НДДКР на коопераційній основі, значне фінансування НДДКР, що проводяться малими та середніми фірмами, в межах програм регіонального, національного та європейського розвитку, активізація формування загального європейського простору в галузі освіти, науки та інновацій. Відтак, регіональні інноваційні процеси відіграватимуть суттєву роль у розвитку міжнародного економічного співробітництва України на паритетній основі та забезпеченні її міжнародної конкурентоспроможності в нових умовах господарювання та високому динамізмі розвитку світової економіки. Аналіз вітчизняного законодавства щодо розвитку регіональних інноваційних процесів довів необхідність прийняття законів “Про державну підтримку інноваційної діяльності”, “Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”, “Про охорону наукового відкриття”, “Про патенти та патентування”, “Про ринок науково-технічної продукції”, оновлення Концепції про створення С(В)ЕЗ, прийняття Концепції створення та функціонування регіональних інноваційних комплексів, відповідно до якої кожен регіон має розробити власну Програму інноваційного розвитку.У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлене нове вирішення наукового завдання щодо створення механізмів розвитку регіональних інноваційних процесів з метою підвищення міжнародної конкурентоспроможності України. При цьому найвищі темпи економічного розвитку спостерігатимуться в регіональних інноваційних комплексах, функціонування яких створить підґрунтя для переходу до інтенсивного типу економічного розвитку, структурної перебудови вітчизняної економіки, оптимізації структури форм власності, відновленню та примноженню науково-технологічного потенціалу країни, конвергенції рівнів регіонального розвитку. Обґрунтовано й аргументовано, що одним з найважливіших завдань у найближчий час стане створення оптимальної структури державного управління та нормативного поля, що відповідає світовим стандартам у сфері реалізації регіональних інноваційних процесів. Інтегруючим інструментом державної та регіональної інноваційної політики повинна стати Концепція створення та функціонування регіональних інноваційних комплексів в Україні, втілена у конкретних регіональних Програмах інноваційного розвитку.