Причини та еволюція близькосхідної кризи та миротворчого процесу в регіоні до розпаду біполярної системи міжнародних відносин, становлення сталих чинників глобалізаційного впливу на розвиток регіону. Чинники, які призвели до кризи мирного врегулювання.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наукПоглиблене розуміння цих процесів через політологічний аналіз можливе лише за умови врахування одного з системних чинників глобалізації, який полягає у тому, що політичний та соціально-економічний розвиток Близького Сходу обумовлюється складним комплексом різноспрямованих тенденцій, чимало з яких детермінуються глобалізацією та одновимірним глобалізмом США. Актуальність теми дослідження зумовлена справді унікальною роллю близькосхідного регіону в світовій політиці, необхідністю встановлення причинно-наслідкових звязків між «гарячими» і «холодними» фазами військово-політичної кризи на Близькому Сході як передумови для забезпечення прогресу в розвязанні арабо-ізраїльського конфлікту; відсутністю комплексного дослідження в сучасній науковій літературі, де б розглядався цей регіональний конфлікт в контексті вивчення процесів глобалізації. Актуальність теми дослідження визначила її наукову проблему: - визначення особливостей впливу глобальних процесів на перебіг близькосхідного конфлікту, зокрема на перспективи розвязання арабо-ізраїльського конфлікту та ймовірність його переростання у «цивілізаційний конфлікт». Предметом дослідження дисертації є вплив глобалізаційних процесів на політичний та соціально-економічний розвиток близькосхідного регіону, зокрема, на врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, який набуває ознак цивілізаційного конфлікту. Для досягнення цієї мети автор поставив перед собою наступні завдання: - проаналізувати в ретроспективі причини та еволюцію близькосхідної кризи та миротворчого процесу в регіоні до розпаду біполярної системи міжнародних відносин, становлення сталих чинників глобалізаційного впливу на розвиток регіону;Ми можемо поділити комплекс літератури на дві великі групи: 1) дослідження розвитку близькосхідного конфлікту та міжнародних відносин в регіоні з різних точок зору (радянської, ізраїльської, арабської, американської); Обидва автори присвятили свої праці питанню формулювання засад, принципів і завдань американської зовнішньої політики, зокрема на Близькому Сході. В цілому, можна стверджувати, що загальна оцінка розвитку близькосхідної кризи у радянській науці збігалася з палестинською версією подій, що обумовлювалось політичними інтересами СРСР в регіоні, де Ізраїль був очевидною «рукою Америки». Варто зазначити, що переважна частина вказаних авторів сприймає глобалізацію як процес, що неминуче змінює світ, посилюючи його економічну та політичну інтеграцію, значною мірою нівелюючи культурно. У другому розділі - «Міжнародно-політичний вимір близькосхідного конфлікту» - ретроспективно розглянуто витоки та процес ескалації близькосхідної кризи, формування та дію системних чинників її самовідновлення, тривання арабо-ізраїльського конфлікту як складової протистояння «Схід-Захід» у «третьому світі», миротворчі зусилля різних сторін конфлікту до 1980-х рр. Дисертантом застосовувались проблемно-історичний, системний та геополітичний дослідницькі підходи.