Причини та еволюція близькосхідної кризи і миротворчого процесу в регіоні до розпаду біполярної системи міжнародних відносин. Становлення сталих чинників глобалізаційного впливу на розвиток регіону. Причини кризи мирного врегулювання за умов біполярності.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРобота виконана у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Гончар Борис Михайлович, завідуючий кафедрою нової та новітньої історії історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент Скороход Юрій Степанович, доцент кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського національного університету кандидат історичних наук, доцент Пророченко Наталя Олександрівна, доцент кафедри міжнародної інформації університету економіки і права “КРОК” Захист відбудеться “11”квітня 2006 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України (01030, Київ, вул. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України (01030, Київ, вул.Найвагоміше значення для сучасної політичної та економічної стабільності світу зберігає регіон Близького Сходу, який вже десятки років переживає перманентний політичний конфлікт, що періодично переростає у військові дії і постійно характеризується проявами насильства. Поглиблене розуміння цих процесів через політологічний аналіз можливе лише за умови врахування одного з системних чинників глобалізації, який полягає у тому, що політичний та соціально-економічний розвиток Близького Сходу обумовлюється складним комплексом різноспрямованих тенденцій, чимало з яких детермінуються глобалізацією та одновимірним глобалізмом США. Актуальність теми дослідження зумовлена справді унікальною роллю близькосхідного регіону в світовій політиці, необхідністю встановлення причинно-наслідкових звязків між "гарячими" і "холодними" фазами військово-політичної кризи на Близькому Сході як передумови для забезпечення прогресу в розвязанні арабо-ізраїльського конфлікту; відсутністю комплексного дослідження в сучасній науковій літературі, де б розглядався цей регіональний конфлікт в контексті вивчення процесів глобалізації. Актуальність теми дослідження визначила її наукову проблему: - визначення особливостей впливу глобальних процесів на перебіг близькосхідного конфлікту, зокрема на перспективи розвязання арабо-ізраїльського конфлікту та ймовірність його переростання у "цивілізаційний конфлікт". Предметом дослідження дисертації є вплив глобалізаційних процесів на політичний та соціально-економічний розвиток близькосхідного регіону, зокрема, на врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту, який набуває ознак цивілізаційного конфлікту.Ми можемо поділити комплекс літератури на дві великі групи: 1) дослідження розвитку близькосхідного конфлікту та міжнародних відносин в регіоні з різних точок зору (радянської, ізраїльської, арабської, американської); Якщо норвезький автор Г.Лундестад більше уваги приділяє системним та економічним аспектам взаємодії регіонів та великих держав, то Ж.Б.Дюрозель і Г.Кіссінджер зосереджуються на аналізі передусім дипломатичної діяльності, засобів та шляхів розвязання конфліктів. Варто зазначити, що переважна частина вказаних авторів сприймає глобалізацію як процес, що неминуче змінює світ, посилюючи його економічну та політичну інтеграцію, значною мірою нівелюючи культурно. У другому розділі - “Міжнародно-політичний вимір близькосхідного конфлікту” - ретроспективно розглянуто витоки та процес ескалації близькосхідної кризи, формування та дію системних чинників її самовідновлення, тривання арабо-ізраїльського конфлікту як складової протистояння “Схід-Захід” у “третьому світі”, миротворчі зусилля різних сторін конфлікту до 1980-х рр. Дисертантом застосовувались проблемно-історичний, системний та геополітичний дослідницькі підходи. Одним з факторів, що безпосередньо впливають на формування нової геополітичної ситуації в близькосхідному регіоні, є той безперечний факт, що зараз у світі збереглася тільки одна “наддержава”, що країни третього світу, до числа яких можуть бути віднесені близько-та середньосхідні держави, виявилися результаті в значній мірі політично дезорієнтованими і заради свого порятунку, свого виживання переорієнтувалися на різні форми лояльності щодо США.