Функції комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів України. Передумови і принципи розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості населення.
Аннотация к работе
Соціальна сфера діяльності на регіональному рівні полягає у здійсненні просторових процесів у суспільстві, впровадженні раціональних форм організації життя людей з точки зору умов праці, побуту, відпочинку, розвитку особистості, відновлення життя, відтворення населення. Питання стосовно розвитку соціальної сфери як виду економічної діяльності розглядаються виключно в контексті організації життя людей в межах конкретної території, територіальної організації праці. До складу соціальної сфери регіону відносяться установи, що сприяють відтворенню населення, установи охорони здоровя, соціального захисту населення, організація санаторно-курортного, туристично-готельного обслуговування, фізкультури і спорту. Результати наукових досліджень та узагальнення досвіду практичної роботи дають можливість для вивчення та узагальнення тенденцій у змінах соціальних процесів, оцінити вплив на ці процеси економічної трансформації суспільства, змін у характері виробничих відносин тощо. Регіони різняться за природо-кліматичними, економічними, історичними та іншими умовами, які за своєю сутністю визначають відмінності та специфічні особливості життя людей на окремих територіях.Під соціальною інфраструктурою розуміють сукупність або комплекс галузей, що виділяються в системі суспільного поділу праці за функціональним призначенням у процесі відтворення задоволення потреб населення у послугах. Активно впливає соціальна інфраструктура на формування прогресивної структури споживання і раціонального використання вільного часу працівників матеріального виробництва. Основною причиною цього відставання є успадкована Україною економічна система, яка виробляла продукцію здебільшого для виробництва чи мілітарних потреб, а на соціальну інфраструктуру виділяли кошти за залишковим принципом. Економічні відносини в соціальній інфраструктурі за своєю економічною суттю є відносинами споживчого, нематеріального виробництва і виявляють себе, по-перше, як економічні відносини доведення матеріальних благ до споживання в соціальній інфраструктурі, по-друге, як економічні відносини створення в соціальній інфраструктурі послуг. Специфіка економічних відносин з приводу створення послуг визначається тим, що процес створення послуг у соціальній інфраструктурі є одночасно процесом споживання матеріальних благ.Основою другого етапу є аналіз сучасного стану соціальної інфраструктури, визначення основних тенденцій у розвитку ЖКГ, освіти, культури тощо; встановлення спектру проблем, що перешкоджають розвитку соціальної інфраструктури як на державному, так і на регіональних рівнях; характеристика сфер соціальної інфраструктури та розподіл регіонів за рівнями забезпеченості її обєктами. Третій етап полягає у виявленні тенденцій розвитку соціальної інфраструктури та напрямів удосконалення її розвитку та розміщення; аналізу основних засад державного регулювання розвитку та механізму вдосконалення територіальної організації соціальної інфраструктури. Аналіз питань стану соціальної інфраструктури в України показав наявність складних проблем, до числа яких належать істотне відставання розвитку матеріально-технічної бази інфраструктури, непропорційний розвиток окремих галузей інфраструктури, надмірна диференціація рівнів розвитку обєктів інфраструктури. Незадовільний розвиток соціальної інфраструктури є наслідком як обєктивної обмеженості ресурсів, що впливають на її розвиток, так і результатом певних прорахунків в управлінні її розвитком. Кількість дітей, які виховуються українською мовою, збільшилась на 52160 та становить 85,9% від загальної кількості вихованців (у минулому році - 85,8%); російською - на 6284, становить 13,5% (у минулому році - 13,6%); угорською - на 129, становить 0,3% (у минулому році - 0,3%); румунською - на 305, становить 0,2% (у минулому році - 0,2%); кримськотатарською - на 26, становить 0,04% (у минулому році - 0,04%); молдовською - на 42, становить 0,08% від загальної кількості вихованців (у минулому році - 0,08%).(Дод.Б)Соціальна інфраструктура має чітко виражений територіальний характер, оскільки повязана з обслуговуванням людей, які проживають у поселеннях міського та сільського типу і мають бути забезпечені сприятливими умовами життєдіяльності. З регіональних позицій розвиток галузей соціальної інфраструктури створює передумови для запобігання необґрунтованій міжрегіональній міграції населення, розширення сфери праці. Розвиток і раціональне розміщення обєктів соціальної інфраструктури сприяє зближенню рівнів соціально-економічного розвитку регіонів. Нині важливою проблемою соціальної інфраструктури є підвищення її ефективності, що забезпечується раціональним розміщенням її обєктів у межах адміністративно-територіальної одиниці. Умовами комплексного розвитку соціальної інфраструктури в районах є: врахування місцевих чинників, що визначають обсяг і структуру потреб населення в послугах; розробка і використання нормативів з урахуванням особливостей населених пунктів; досягнення оптимальних меж і внутрішньорегіональних пропорцій у розвитку соц
План
Зміст
Перелік умовних позначень
Вступ
1. Значення, сутність та основні функції комплексу соціальної інфраструктури у розвитку і розміщенні продуктивних сил регіонів України
2. Передумови і принципи розвитку і розміщення соціальної інфраструктури
3. Сучасні особливості розвитку соціальної інфраструктури окремих регіонів країни
4. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості соціальною сферою населення країни
5. Проблеми та напрями удосконалення розвитку і розміщення соціальної інфраструктури регіонів