Тенденції пресової практики щодо відображення конфліктів в органах влади. Взаємопов’язаність специфіки конфлікту як соціально-психологічного явища зі змістовими, жанровими, сюжетно-композиційними, стилістичними характеристиками газетних публікацій.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукОфіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Фінклер Юрій Едуардович, Гуманітарний університет „Запорізький інститут державного та муніципального управління”, професор кафедри журналістики, видавничої справи та редагування кандидат філологічних наук, доцент Яцимірська Марія Григорівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри мови засобів масової інформації У дисертації уперше всебічно досліджується журналістське висвітлення конфліктних процесів в органах влади. Конфлікт розглядається як важливий змістовий та формотворчий елемент журналістських творів. Зясовуються особливості висвітлення у пресі таких параметрів конфліктних процесів, як структура, типологія, причини, динаміка, функції. Уперше розроблено та обґрунтовано модель діяльності преси у конфліктних процесах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності.Нинішній день характеризується конфліктами між виконавчою та законодавчою владою, партіями і рухами, політичними лідерами, парламентськими фракціями, між владою в центрі й на місцях, владою і населенням. Сьогодні широко досліджуються конфліктні процеси, повязані з діяльністю органів державної влади та місцевого самоврядування, тобто такі конфлікти, які раніше з відомих причин перебували поза увагою редакцій газет, залишалися для них недосяжними. У дисертації використано досвід автора, здобутий при реалізації індивідуального дослідницького проекту „Взаємовідносини масмедіа та влади у Сполучених Штатах Америки” у співпраці з департаментом журналістики Університету Північної Флориди, редакцією газети „The Florida Times-Union” (м. У дисертації розглянуто конфлікти у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів (сільського, селищного, районного, міського, обласного), які обговорювалися на сторінках львівської газетної періодики. Достовірність і наукова обґрунтованість результатів дисертаційної роботи, її теоретично-методологічний рівень забезпечується використанням таких основних методів дослідження: контент-аналізу та моніторингу (вивчення матеріалів конфліктної тематики різних медіа-представників), аналітико-синтетичного (розчленування відомостей за окремими ознаками з наступним поданням їх як системи виділених властивостей і відношень), індуктивного (узагальнення та систематизація проміжних висновків), порівняльного, жанрово-стилістичного, системного, а також подієвого аналізу.У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й основні завдання роботи, визначено обєкт і предмет дослідження, окреслено теоретичну і практичну цінність отриманих результатів, зясовано методи дослідження, аргументовано наукову новизну роботи, вказано на апробацію результатів дослідження. У підрозділі 1.1 - „Методологічна канва дослідження конфліктних процесів” - аналізуються методологічні основи вивчення конфліктів. У підрозділі 1.2 - „Проблема розуміння конфлікту ЗМІ” - розглядаються численні визначення конфлікту, запропоновані вітчизняними і зарубіжними науковцями. У другому розділі - „Конфлікт як елемент змісту журналістських творів” - конфлікт досліджується як важливий елемент змісту газетних виступів. За тематикою виділяються конфлікти: соціально-політичні, економічні, у сфері духовності; за локалізацією - внутрішні (всередині органів державної влади та органів місцевого самоврядування) і зовнішні (між органами влади і фізичними чи юридичними особами, що структурно не входять до них); за участю засобів масової інформації - конфлікти з безпосередньою участю ЗМІ (коли останні виступають опонентом) та з опосередкованою участю (коли масмедіа відіграють роль третьої сторони).У підрозділі 3.2 - „Сюжетно-композиційні характеристики газетних виступів про конфлікти” - зясовується, що сюжет і композиція будуються найчастіше за законами адекватного відображення конфліктного процесу. Четвертий розділ - „Інформаційний потенціал преси у конфліктних точках державотворення” - присвячений авторській моделі діяльності преси в конфліктах, яка визначає стратегію і тактику журналістського відтворення конфліктності. У підрозділі 4.2 - „Тактичне мистецтво преси” - розглядаються види тактики інформаційної діяльності львівської преси у конфліктах: запобігання, вирішення, урегулювання, уникнення, роздмухування. У підпункті 4.2.2 - „Вирішення” - розглядається застосування львівською пресою тактики вирішення, якій властиві такі прийоми: напрацювання власних варіантів управління конфліктом; залучення арбітрів - відомих фахівців і високоморальних особистостей; розгляд конфлікту в компетентно вибудуваній комплексній картині соціального організму; оцінка актуального стану колізії; реалізація системи винагород; переакцентування параметрів конфлікту; переведення конфлікту в площину морально-духовних стосунків; залучення до обговорення читачів.