Теоретико-методологічні підходи до формування і розвитку екомережі, критерії та підходи до виділення її базових елементів. Аналіз історичних етапів природозаповідання обласного регіону. Оцінка та виділення вузлових елементів перспективної екомережі.
Аннотация к работе
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОЛОГІЧНА МЕРЕЖА: ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ (НА МАТЕРІАЛАХ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ)З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (вул. В роботі поглиблено теоретико-методологічні підходи до формування і розвитку екомережі, обґрунтовано критерії та підходи до виділення її базових елементів Проведений аналіз історичних етапів природозаповідання обласного регіону. Оцінені та виділені вузлові елементи перспективної екомережі (природні ядра, екологічні коридори, буферні зони, зони відновлення природної рослинності) в розрізі основних ландшафтів і груп ландшафтів області, проведено їх ранжування та структурно-функціональний аналіз. The key elements of perspective ecological network in the cut of basic landscapes and groups of landscapes in region (natural cores, ecological corridors, bumping areas, natural vegetation restoration areas) are estimated and emphasized. Keywords: ecological network, natural core, ecological corridor, bumping area, natural vegetation restoration areas, area of natural development, territorial-functional structure, landscape ecological optimization of area.Науковцями вже зясовані теоретичні та практичні положення створення майбутньої національної мережі України, але питання розвитку регіональних екологічних мереж знаходяться на початковій стадії дослідження. Особливого значення і актуальності набувають дослідження територіальної структури природокористування регіону, обєктів і територій природно-заповідного фонду як основних структурних елементів екомереж, виявлення пріоритетів і критеріїв ландшафтно-екологічної оптимізації території; визначення біологічних центрів, їх буферних зон, шляхів міграції живих організмів, зон найбільшого ландшафтного різноманіття тощо. Слід відзначити вагомий внесок Л.Г.Руденка (1999, 2001), І.О.Горленко (2001), Н.Р.Малишевої, В.І.Олещенка (2001), В.М.Пащенка (2000) в розробку концептуальних основ екомереж в руслі міжнародної стратегії узгодженого розвитку, обґрунтування географічних аспектів їх формування. Матеріали дисертаційного дослідження безпосередньо повязані з Програмою формування регіональної екологічної мережі Тернопільської області на період 2002-2015 років (розроблена на основі Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на період 2000-2015 рр.) та Програми з охорони довкілля, раціонального використання ресурсів і забезпечення екологічної безпеки Тернопільської області на 2000-2005 рр. Обраний напрям досліджень тісно повязаний з тематиками наукових розробок кафедри географії України, краєзнавства і туризму “Проблеми комплексного економічного і соціального розвитку регіону” та кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін “Еколого-географічні дослідження Західного регіону України”. У відповідності до зазначеної мети були сформульовані та вирішенні наступні завдання: провести аналіз теоретико-методологічних напрацювань і нормативно-правових актів формування і розвитку екомереж, історичних передумов дослідження та становлення елементів регіональної екомережі;Проблема формування і розвитку регіональних екологічних мереж не достатньо розроблена, тому в дисертаційному дослідженні здійснена спроба комплексного географічного аналізу мережі територій і обєктів природно-заповідного фонду і тих природних комплексів, які складають основу майбутньої екологічної мережі. Принцип цілісності території передбачає дослідження біорізноманіття всіє сукупності географічних комплексів різних рівнів, від ландшафтів до груп ландшафтів, які є складовими фізико-географічних областей. У другому розділі “Функціонально-просторовий аналіз та періодизація формування і розвитку територій та обєктів природно-заповідного фонду” здійснюється аналіз просторового розміщення і функціонування територій та обєктів природно-заповідного фонду в історичному ракурсі. Території та обєкти природно-заповідного фонду виступають основою функціональної і територіальної структур перспективної екологічної мережі. В розвитку мережі територій і обєктів природно-заповідного фонду можна виділити ряд періодів відмінних за своїм функціональним призначенням.