Аналіз методів забезпечення економіко-енергетичної безпеки регіону. Механізми мобілізації регіональних резервів використання поновлюваних ресурсів. Формування індексу споживчих цін на енергетичному ринку, використання потенціалу нафтогазового комплексу.
Аннотация к работе
Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРегіональна ідентифікація економіко-енергетичної безпеки на прикладі ринку нафтопродуктів. В роботі удосконалено методологічний базис економіко-енергетичної парадигми розвитку регіональної економіки з урахуванням впливу енергетичного сектора на зовнішнє економічне середовище. Розроблено шляхи вдосконалення ринкових механізмів у структурі видобутку та реалізації нафтопродуктів з урахуванням особливостей інституціональних систем регіональних ринків на базі вдосконалювання ідентифікації цінових механізмів формування внутрішньої ринкової політики економіко-енергетичної безпеки регіону.Економіка України залишається однією з найбільш енергоємних у промисловому світі, але вона може істотно поліпшити свою енергоефективність шляхом реалізації цілеспрямованої політики й формування ринково-орієнтованих цін на енергоресурси. Для залучення відповідних інвестицій і створення стимулів до реформ у багатьох сферах паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) ціни повинні відображати реальну вартість енергоресурсів. Незважаючи на очевидні досягнення у вивченні комплексу проблем економіко-енергетичної безпеки, залишаються вкрай актуальними питання дослідження методологічних проблем ідентифікації економіко-енергетичної безпеки регіональної економіки, розробки методичних підходів до ідентифікації та моніторингу регіональних енергетичних ринків як бази економіко-енергетичної безпеки. Дисертація виконувалась відповідно до планів бюджетної тематики за темами: "Вивчення концептуальних основ розвитку національних фінансових систем" (номер державної реєстрації 0106U012136) - на кафедрі світового господарства та міжнародних економічних відносин Інституту математики, економіки та механіки ОНУ ім. Мечнікова, де автором сформульовано основи впливу фінансових систем на нафтотранспортну сферу; "Оптимізація транспортного комплексу як бази стійкого розвитку приморських територій України" (номер державної реєстрації 0105U004886) - в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України - автором розроблено методологічні й методичні підходи щодо вдосконалення оцінки економіко-енергетичного фактору використання транзитного потенціалу приморських регіонів.У вступі розкрито актуальність дисертаційного дослідження, сформульовано його мету та завдання; викладено методологію та методи дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів, обґрунтовано їхню практичну значимість; визначено особистий внесок здобувача. У першому розділі роботи "Ідентифікація економіко-енергетичних тенденції розвитку економіки України" досліджується економіко-енергетична парадигма розвитку економіки регіонів України; аналізується європейський досвід вирішення економіко-енергетичних криз і конфліктів запропоновано підходи до моніторингу розвитку регіонального енергетичного комплексу; представлено основи понятійного апарату ідентифікації економіко-енергетичної безпеки. Відношення загального первинного виробництва енергії (ЗПВЕ, тонн нафтового еквіваленту на тисячу доларів США) до валового внутрішнього продукту досягло за останні роки рівня 1990 р. і склало 3,19, а відношення загального кінцевого споживання (ЗКС, тонн нафтового еквіваленту) до ВВП - знизилося до 1,92 (Табл. Методологічний базис економіко-енергетичної парадигми розвитку регіональної економіки України надається у роботі на основі понятійно-категоріального апарату регіональної економіко-енергетичної безпеки (ЕЕБ). Належного стану ЕЕБ регіону можна досягнути шляхом забезпечення низки умов: підвищення енергоефективності економіки (індикатором чого може служити показник енергоємності ВВП, забезпечення прозорості внутрішнього енергоринку та реальних, економічно обґрунтованих тарифів з використанням інструменту суспільних кампаній; забезпечення диверсифікованості джерел енергії за рахунок власного видобутку (на своїй території та в концесії); використання альтернативних джерел надходження нафти й газу, паритетної участі у формуванні цін зовнішніх енергоринків з використанням інструментів транзитних тарифів, побудови економічних відносин з іншими країнами на засадах рівноправності й взаємної вигоди; формування інноваційного ринку поновлюваних джерел енергії, що заміщають нафту.Цільовою функцією Ф у цьому є прибуток обєкта, а обмеження g", g" детально враховують наступні фактори: ємність регіональних ринків сировини та продукції (якість, обсяги, ціни), інфраструктурні обмеження транспорту сировини, технологічні можливості власних виробничих потужностей і виробничих підприємств, логістику транспортування готової продукції.