Регіональні земляцькі організації як чинник формування громадянської культури в Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.Захист відбудеться «25» грудня 2009 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.12 Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова за адресою: 01601, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, (м. Визначено, що специфіка земляцьких організацій полягає у консолідаційному впливі земляцьких спільнот на розвиток компонентів громадянської культури щодо національних цінностей, сприяння соціальному, культурному розвитку та збереженню традицій регіонів України. Раскрыто, что гражданскую культуру можно рассматривать как общее явление, которое объединяет в себе идеологии, правила, мораль, традиции, так и с точки зрения обобщающих политико-психологических характеристик индивида, приобретенных в процессе социализации: осознание своей принадлежности к украинскому государству, чувство ответственности и обязанности, способность отстаивать общественно-государственные цели в сложных ситуациях. Изложены основные определения гражданского общества как объективной основы демократической политической культуры, раскрыта сущность этого явления, его функции и структура.Проблема формування громадянської культури зумовлена, насамперед, демократизацією суспільних процесів, що утверджується в Україні все з більшою активністю і перспективою. Саме громадянська культура, яка виникає і розвивається разом із громадянським суспільством і продукується його соціальними субєктами - громадянами, їх спільнотами, обєднаннями та організаціями - істотно впливає на формування політичної системи, особливості політичного режиму, на політичну і громадянську поведінку людей та їхніх громадсько-політичних організацій. Тому важливо розглядати громадянську культуру не просто як показник чи індикатор наявного рівня демократії в суспільстві, а й як чинник та детермінанту її становлення. У процесі формування громадянського суспільства утворюються нові субєкти, вплив яких на формування громадянської культури ще практично не досліджений у вітчизняній політичній науці. Аналіз місця, ролі та специфіки впливу цих організацій на формування громадянської культури дає можливість визначити ступінь ефективної діяльності демократичних інститутів, окреслити перспективи розвитку громадянського суспільства, вказати на ті проблемні моменти, від розвязання яких залежить політичне майбутнє України.Громадянську культуру показано як особливий різновид загального явища культури, що репрезентує відносини, які відображають, закріплюють та реалізують головні суспільні цінності та інтереси, формують суспільні погляди, знання та форми участі громадян у суспільному житті держави. Основні риси демократичної політичної культури - толерантність громадян і держави відносно опозиційних сил, орієнтацію на плюралізм думок і позицій, слабку диференційованість класової свідомості, усвідомлення усіма громадянами принципу «держава для громадянина» та дотримання закону - доповнені громадянськими чеснотами: почуттям патріотизму, шануванням історії країни, здатністю перейматися її проблемами та долею співвітчизників, взаємною довірою та співробітництвом між громадянами. У підрозділі 1.2 «Громадянське суспільство: сутність, структура, функції - політико-культурологічний аспект» проаналізовано основні визначення сутності громадянського суспільства як обєктивної основи громадянської культури, розкрита структура цього явища та основні функції. У роботі зазначається, що за допомогою основних методів досліджуються різні аспекти громадянської культури: 1) порівняльного аналізу - сутнісні відмінності між культурою Заходу і Сходу; впливи різних культур на демократизацію суспільних процесів, на характер українського менталітету і поєднання в ньому різних культурних традицій; 2) методу опитування-розподіл орієнтацій серед різних груп населення; найбільш розповсюджені кліше та стереотипи; 3) контент-аналізу - вплив політичних подій на політичні орієнтації, поведінку і громадянську активність населення; 4) методу проективних тестів - поведінка громадян на предмет наявності (чи відсутності) тенденцій до авторитарності, ворожості, агресивності, довіри до своїх співгромадян; 5) історичного методу - формування громадянської культури у взаємозалежності зі становленням громадянського суспільства; 6) логічного методу - послідовності і закономірності становлення громадянської культури у різних соціально-політичних системах; концептуальні схеми пояснення історико-культурної еволюції та своєрідного синтезу загальнолюдської культури, що повязується з політикою.