Регіональні особливості розвитку етнополітичних процесів в Україні - Автореферат

бесплатно 0
4.5 126
Дослідження принципів системно-функціонального аналізу державної етнонаціональної політики України. Феномен регіоналізму, який в умовах України – держави з помітною політизацією регіональних чинників, несе реальні загрози її національній безпеці.


Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Захист відбудеться 8 грудня 2009 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.181.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) політичних наук в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. У дисертації здійснено наукове узагальнення ключових аспектів і принципів системно-функціонального аналізу державної етнонаціональної політики України у її комплексному взаємозвязку з істотними регіональними особливостями сучасного розвитку етнополітичних процесів. Особлива увага відведена розгляду феномену "нового регіоналізму", який в умовах України - держави з помітною політизацією регіональних чинників, несе в собі цілком реальні загрози і виклики її національній безпеці. Аргументовано, що етнічний і регіональний чинники, як самі по собі, так і в їх синтезованому сполученні, обумовлюють функції та конкретні дії державної влади, її структуру і механізми взаємостосунків з органами місцевого самоврядування різних їх рівнів.Задекларований Україною курс на європейську інтеграцію диктує необхідність не тільки прийняття стандартів сучасної європейської політичної культури, а й засвоєння і практичного впровадження відповідних інституціональних норм та принципів, і в їх числі децентралізації та "нового регіоналізму". Регіоналізм як феномен уже став реальністю сучасного буття суспільства, проте в Україні концептуальне його осмислення на рівні політичної теорії тільки розпочинається і тому потребує всебічності у підходах. Аналіз науково-експертного дискурсу з цього приводу показує, що Україна досягла певної критичної межі, за якою можуть розпочатися важко керовані процеси з непередбачуваними наслідками. Результативність у їх розвязанні в умовах глобалізації та реалізації політики "нового регіоналізму", безсумнівно, залежить від рівня впровадження нової соціогуманістичної парадигми, морально-ідеологічні засади котрої мають ґрунтуватися на врахуванні цілого комплексу чинників, який, окрім соціально-економічних детермінант, охоплював би водночас національно-інноваційні, інформаційно-мовні, демографічні, етнічні, територіально-просторові та інші складові, що важливо для дієвого протистояння глобалізаційному нівелюванню етнокультурних основ Української держави. Вирішення цього складного завдання вимагає комплексного аналізу етнополітичної ситуації в регіонах, вироблення новітніх концептуальних і методологічних підходів та технологій регулятивного впливу держави на процеси етноконфліктного характеру.Аналізуються основні механізми державного управління етнодержавотворчими процесами в Україні, зокрема в умовах етнорегіонів - територій з компактним проживанням етнічних та регіональних спільнот. При цьому в Україні, як це йдеться в дисертації, досить широкого розповсюдження набула практика реалізації державних регіональних програм, створення регіонами власних комплексних проектів відтворення, збереження й розвитку історико-культурної спадщини, оптимізації міжетнічних відносин, попередження чи врегулювання етноконфліктних ситуацій, що, у свою чергу, актуалізує застосування програмно-цільового методу управління такими процесами на регіональному рівні. етнонаціональний регіоналізм політизація державний До того ж, на думку дисертанта, суттєве підвищення рівня суспільно-політичної самоорганізації етнічних та регіональних спільнот спонукає до застосування програмно-цільового методу управління цими складними процесами, що мало б передбачати, зокрема, такі стратегічні цілі, як визначення правових засад екстериторіальної самоврядності цих спільнот, вироблення механізмів взаємодії між ними та інституціями державної влади і місцевого самоврядування з метою задоволення нагальних потреб власне регіональних груп населення країни. Досліджуючи всі ці питання, дисертант приходить до висновку, що в Україні програмно-цільова методологія управління, хоч і досить ґрунтовно розроблена в економічних, соціальних і гуманітарних науках, у царині етнонаціональної та регіональної політики належного застосування все ж і досі не знайшла. Детально проаналізовано загальноєвропейський досвід та вітчизняну практику реагування на виклики "нового регіоналізму", чільне місце відведено вивченню причин і наслідків соціально-економічної диференціації регіонів як помітного чинника політизації етнічності, а також етнорегіональної ідентичності в Україні.Для ефективної реалізації такої політики необхідно активніше залучати науково-експертний потенціал країни, оскільки обєктивний аналіз та діагностика етнополітичних процесів як у державі в цілому, так і в її регіонах зокрема, можливі лише на підставі системного аналізу закономірностей і тенденцій в умовах трансформаційного розвитку. Сьогодні українське суспільство, політичні та державні інститути влади переживають складний період свого розвитк

План
Основний зміст роботи
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?