Особливості реформування і розвитку регіональних АПК в Україні. Механізм функціонування регіональної структури агромаркетингу та стратегія його розвитку на перспективу. Оцінка інвестиційного та науково-інноваційного забезпечення регулювання АПК.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економікаНауковий консультант: доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Марян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор Захист відбудеться 26 квітня 2006 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, Львів, вул. Розроблено новий напрямок наукового дослідження особливостей реформування і розвитку регіональних АПК на основі обґрунтованих теоретико-методологічних та методичних засад порівняння стану регіональних АПК та визначення перспективних напрямків їх розвитку, запропоновано моделі розвитку регіональних АПК. Розроблено механізм функціонування регіональної структури агромаркетингу та обґрунтована стратегія його розвитку на перспективу, здійснено оцінки інвестиційного та науково-інноваційного забезпечення регулювання регіонального АПК із використанням економіко-математичних методів оцінки окупності проектів і окреслено шляхи їх застосування на практиці.Паралельно з крупними торговельними структурами існують тисячі дрібних та середніх приватних посередників, які забезпечують рух товарів до споживачів у межах регіону, між регіонами, а також з-за кордону. Поряд з негативними тенденціями не можна не помітити й позитивних зрушень: розвиток економічної свободи (виробництво, збут та споживчий попит), ведення економічної діяльності, появу підприємств та власників, розвиток агробізнесу, виникнення інфраструктурних підрозділів аграрного ринку, підвищення ролі мотивації праці та економічного інтересу індивідуумів, формування нового економічного мислення як власників, так і найманих працівників, що базується на посиленні ринкових пріоритетів. Тому слід, на основі врахування регіональних особливостей розвитку АПК, передбачити і можливі наслідки реформування, адже будь-який регіональний агропромисловий комплекс країни все більше відчуватиме вплив міжнародного поділу праці у звязку з наміром вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) та майбутнім можливим членством у Європейському Союзі. Отже, економіка України повинна відповідати вимогам СОТ як у зовнішній торгівлі агропромисловою продукцією, так і щодо організації системи функціонування агропромислового комплексу регіону. При цьому, надзвичайно важливо зробити акцент на врахуванні особливостей розвитку регіональних АПК при відслідковуванні реформування відносин власності та особливостей відтворення в трансформаційний період, проблем адаптації новостворених агроформувань та фермерських господарств до ринкових умов, функціонування переробної промисловості й інфраструктури аграрного ринку, соціально-трудових відносин та ролі особистих підсобних господарств, інноваційно-наукового забезпечення реформи та створення ринкової моделі регіонального АПК.У розділі 1 "Теоретико-методологічні основи дослідження регіональних особливостей розвитку АПК" розкрита сутність та структура регіонального АПК, окреслена використана в дослідженні теоретична база, розкриваються напрямки удосконалення понятійно-термінологічного апарату, зокрема подане авторське трактування змісту поняття "регіональні особливості розвитку АПК", здійснено відбір оціночних показників для діагностики стану обєкту дослідження, важливих для виявлення регіональних особливостей його розвитку, проаналізовані фактори формування регіональних особливостей стану і розвитку АПК, зокрема розкритий вплив реформування відносин власності та земельних відносин на поглиблення регіональних особливостей розвитку. Теоретико-методологічні основи дисертації включають понятійно-термінологічний апарат, теорії й методи регіонально-економічних досліджень, концепцію факторів як визначальну при вивченні просторових особливостей обєктів, явищ, процесів та реґіоналізацію - адміністративно-територіальний устрій України, тобто поділ на області чи регіони, який є одним з найголовніших видів районування країни, котре визнане офіційно на законодавчо-нормативному рівні. Так, сформульовано зміст поняття "агропромисловий комплекс регіону", під яким автор розуміє сукупність субєктів господарювання різних форм власності, що розміщені на території даного регіону і виконують функції із забезпечення продовольством та непродовольчими товарами населення регіону, здійснюють міжрегіональне співробітництво та зовнішньоекономічну діяльність і для ефективного функціонування поєднані між собою організаційними, технологічними, економічними та управлінськими звязками, що впливає на зайнятість населення та вирішення соціальних проблем, а тому вимагає узгодженого регулювання як на державному, так і на регіональному рівнях за допомогою економічних, соціальних та адміністративних методів.