Вивчення проблем історії фіскальної політики двору Романових. Аналіз адміністративно-територіальної системи Російської імперії. Особливості оподаткування виробництва й торгівлі алкоголем в українських губерніях. Формування допоміжного земського капіталу.
Аннотация к работе
Серед складного комплексу питань, що стосуються соціально-економічної сфери Російської імперії, сьогодні особливого наукового значення набули питання, повязані з фіскальною політикою двору Романових, взаємовідносинами у царині державних доходів між різними верствами населення та центральною і місцевою владою. Навіть серед територій, що функціонували відповідно до російської адміністративно-територіальної системи, вирізнялися так звані «великоросійські», «сибірські», «малоросійські», «південно-західні», «західні» губернії, а щодо Польщі, Фінляндії, Закавказзя, Туркестану, то й говорити годі. Тому, розглядаючи оподаткування українських губерній Російської імперії, дослідник має виокремити три соціокультурні простори - Лівобережжя, Правобережжя та Південь, які в адміністративному плані належали до трьох генерал-губернаторств. Податкова політика уряду в цих двох регіонах суттєво відрізнялася від інших регіонів не лише Російської імперії, але й України, завдяки наявності в них особливих груп населення - військових обивателів і козацтва. Тому, «признавая невозможным приступить к какому-либо по сему предмету решительному распоряжению Комитет (міністрів - В. О.), согласно с заключением министра финансов, полагал, в отношении к городам и казенным местечкам, в коих существуют подобные сборы, предоставить кому следует, при рассмотрении годовых смет доходов и расходов, определить в точности, какие сборы могут быть заменены, не утверждая однако ж ныне постоянных для сего правил, так как сие, по местным обстоятельствам может подлежать изменению, по городам же и местечкам, принадлежащим частным лицам или состоящим во временном у них владении, объявить, что все сборы, не согласующиеся с государственными узаконениями или не основанные на не сомнительных привилегиях, контрактах, условиях и добровольном согласии жителей вольного состояния, должны быть признаны не законными, но не принимая для приложения сего правила какой либо общей меры, предоставлять по возможности жалобам и спорам каждое дело в частности судебному разбирательству, как для уничтожения самовольных сборов, так и для виновных наказанию» [2, 1зв.
Список литературы
1. Верменич Я.В. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні. - К., 2003.
2. Центральний державний історичний архів України (м. Київ). - Ф. 442 - Оп. 149. - Спр. 333б.
3. Орлик В.М. Податкова політика Російської імперії в Україні в дореформений період. - Кіровоград, 2007.
4. Министерство финансов: 1802-1902. - СПБ., 1902. - Ч. 1.
5. Полное собрание законов Российской империи. - Собр. 2 (Далі - ПСЗРИ). - Т. 9. - Отд. 1. - № 7297.
6. ПСЗРИ. - Т 10. - Отд. 1. - № 8196.
7. Миллер А. Империя Романовых и национализм: Эссе по методологии исторического исследования. - М., 2006.