Поділ регіонального співробітництва у сфері трудової міграції на офіційні механізми регіональної інтеграції, регіональні угоди та неформальні механізми. Становище міжнародних трудящих мігрантів. Програма посилення свободи та безпеки в рамках Євросоюзу.
Аннотация к работе
Таких регіональних ініціатив було надзвичайно багато в різних частинах світу - Європейська конференція з міграції 2001 р., Міжнародний симпозіум з міграції „На шляху до регіонального співробітництва щодо міграції» (Бангкок, 1999 р.). Роботу у сфері міжнародної трудової міграції було внесено також у Програму політичних пріоритетів ОБСЄ [3], а у грудні 2005 р. було прийнято Рішення ОБСЄ № 2/05 щодо міграції [9]. 66]: 1) „Кожен працівник ЄЕС повинен мати право вільного переміщення по території Співдружності, підкоряючись правилам і обмеженням, обумовленим суспільним порядком, суспільною безпекою та здоровям»; 2) „свобода переміщення повинна давати право кожному робітнику вибрати будь-яке заняття чи професію в ЄЕС на основі принципів рівноправності, що стосується працевлаштування, умов праці та соціального захисту в країні прийому». Також громадяни третіх держав мають можливість реалізувати своє право на працю на території держав-членів ЄС, виходячи із положення про вторинні права, через звязок з працівниками або компанією ЄС. Угода про асоційоване членство, яку ЄС та держави-члени уклали з третіми державами, є надзвичайно важливим джерелом прав трудових мігрантів із таких держав, хоча такі угоди мають підпорядкований характер щодо внутрішнього законодавства держав-членів ЄС [1, с.