Наукове обґрунтування методів аналізу, розробки, оцінки та контролю міських програм. Вдосконалення комплексного підходу до програмування, системи індикаторів і рейтингів для комплексної оцінки, моніторингу та контролю ефективного розвитку міст України.
Аннотация к работе
Харківська національна академія міського господарства Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукНауковий керівник - доктор економічних наук, професор Ковалевський Георгій Валентинович, Харківська національна академія міського господарства, професор кафедри менеджменту і маркетингу в міському господарстві кандидат економічних наук, доцент Димченко Олена Володимірівна, Харківська національна академія міського господарства, доцент кафедри міської та регіональної економіки, м. Визначено основні принципи підвищення ефективності розвитку міських комплексів, в яких відображено соціальна направленість, розмежування всіх рівнів місцевого самоврядування, самодостатність та фінансове забезпечення сталого розвитку сучасних міст України. Значна увага приділена формуванню систем, повязаних з удосконаленням параметрів управління соціально-економічним розвитком міст на основі використання проектного менеджменту, значного інтелектуального, фінансово-економічного, трудового та культурного потенціалу міст. Обоснованы новые подходы к формированию ценовой и тарифной политики в жилищнокоммунальном хозяйстве городов; рассмотрен системный подход к развитию механизмов финансового обеспечения жилищного строительства и оценки их влияния на городскую экономику.Міста як центри економічного, політичного, наукового й культурного життя відіграють якісно вирішальну роль у забезпеченні розвитку країни в цілому. В Україні, де у містах та приміських зонах зосереджено 67,4 % її населення, проблема ефективного розвитку міст розглядається і як надзвичайно важлива з огляду на інтереси переважаючої кількості громадян. По-перше, після багатьох років кризового стану в Україні якість життя населення, інфраструктура міст та їх господарський розвиток значно відстають від аналогічних характеристик високорозвинених країн, на стандарти яких орієнтується Україна. Становище ускладнює дефіцит фінансових, матеріально-технічних, енергетичних ресурсів, недоліки організації і управління у міському господарстві, відсутність досвіду сучасного муніципального самоврядування, яке існує у високорозвинених країнах. У звязку з цим саме тепер, коли відновлюється процес розвитку міст, виникає потреба у принципово нових міських програмах, які б спиралися на останні аналітичні дані, нові цілі, критерії, методи аналізу і контролю.Таким чином, враховуючи названі вище положення, сутність управління соціально-економічним розвитком міста ми визначаємо як особливий вид цілеспрямованої владної діяльності, що сприяє розвитку міста шляхом впливу субєкта управління на сукупність суперечливих матеріальних, соціальних, політичних, економічних та інших чинників, що являють собою систему. І1 і І2 - індикатори валового міського продукту й ВГП на душу населення міста; І3 - індикатор середньомісячного доходу найманих робітників у міжнародно-визнаній валюті (у дол.); І4 - індикатор економічної свободи юридичних і фізичних осіб (інтегральний індекс, що враховує найважливіші законодавчі й економічні фактори свободи підприємництва й торгівлі); І5 - індикатор професіоналізму в керуванні містом; І6 і І7 - індикатори середньої тривалості життя чоловіків і жінок; І8 - індикатор створення нових робочих місць; І9 - індикатор правового розвитку (інтегральний індекс, що узагальнює показники законодавчого забезпечення і показники зниження рівня правопорушень); І10 - індикатор витрат на охорону навколишнього середовища на душу населення; І11 - індикатор психологічного забезпечення розвитку міста (інтегральний індекс психологічної мотивації розвитку та інших психологічних факторів). І51 - індикатор середньомісячної заробітної плати найманих робітників; І52 - індикатор середнього числа робочих годин за календарний період (наприклад, рік); І53 і І54 - індикатори витрат на охорону здоровя - в цілому й на душу населення; Iss і І56-індикатори витрат на освіту - в цілому й на душу населення; І57 - індикатор середнього числа осіб з вищою освітою (на 1000 чол.); І58 і I59 - індикатор витрат на культуру й мистецтво - в цілому й на душу населення; І60-індикатор забезпеченості опалювальною житловою площею на душу населення; І6І - індикатор споживання води на душу населення; Іб2 - індикатор середнього числа легкових автомобілів на “стандартну родину”, що складається із чотирьох чоловік - двоє дорослих і двоє дітей. Число “стандартних родин” визначається простим розподілом чисельності населення на чотирьох чоловік.; І63 - індикатор середнього числа компютерів на “стандартну родину”; І64 - індикатор середнього числа мобільних телефонів на “стандартну родину”; І65 - індикатор площі міських зелених насаджень (парків, лісів, садів і т.п.) на душу населення міста.