Регіональні чинники системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ РЕГІОНАЛЬНІ ЧИННИКИ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСОВИКОРИСТАННЯМ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВНауковий керівник - доктор економічних наук, професор Гришко Володимир Васильович, голова постійної комісії Полтавської обласної ради з питань бюджету, підприємництва та управління майном. Офіційні опоненти: доктор економічних наук Перебийніс Василь Іванович, Полтавський університет споживчої кооперації України, завідувач кафедри загальноекономічних дисциплін; Захист відбудеться „18 ”січня 2007 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.052.03 у Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка за адресою: 36601, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка за адресою: 36601, м.Дослідження системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств на регіональному рівні зумовлено доцільністю обґрунтування ефективних та дієвих заходів щодо практичного застосування головних економічних принципів розвитку та управління, визначених законодавчою базою України в цій сфері. Позитивно оцінюючи результати досліджень у вирішенні проблем використання та управління ресурсами аграрних підприємств, оптимізації економічного механізму діяльності субєктів аграрної сфери, підвищення якості сировини та продукції, енергетичної оцінки застосування добрив, підвищення продуктивності сівозмін, водночас визначимо, що в сучасній економічній літературі недостатньо опрацьованими є комплексні наукові підходи щодо сутності та завдань системи управління ресурсами в аграрній сфері на рівні регіону та чинників, що її визначають. Автором обґрунтовано науково-методологічні основи формування системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств з урахуванням регіональних чинників впливу, проведено розрахунок інтегрального коефіцієнта ефективності використання ресурсного потенціалу аграрними підприємствами на рівні регіону та запропоновано напрями вдосконалення існуючої системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств регіону. обґрунтувати методологічні основи оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу аграрних підприємств та провести його діагностику на рівні регіону; виробництсво середовище управління ресурс дослідити вплив на формування системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств регіону рентних відносин та функціонування ринків ресурсів; Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вони враховують особливості управління ресурсовикористанням аграрних підприємств у сучасних умовах розвитку регіону і полягають у наступному: вперше: проведено розрахунок інтегрального коефіцієнта ефективності використання ресурсного потенціалу аграрними підприємствами на рівні регіону, який дозволяє визначити структурно-динамічні зрушення в розвитку процесу ресурсовикористання та дає змогу виявити шляхи його удосконалення;У першому розділі роботи “Управління ресурсовикористанням аграрних підприємств на загальнодержавному та регіональному рівні” при дослідженні теоретичних основ сутності системи управління ресурсовикористанням аграрних підприємств визначено, що методологічною основою процесу використання ресурсів аграрних підприємств доцільно визнати існуючі економічні теорії, концептуальні засади регіональної економіки, що формувалися, виходячи з різного розуміння їх засновниками законів та процесів економічного розвитку. Реалізація управлінського аспекту та форм його застосування в аграрному секторі визначається характерними особливостями його системоутворюючих чинників, до яких, перш за все, слід віднести оцінку землі через рентні відносини, оскільки вона є найважливішим ресурсом в аграрному виробництві, з наступним визначенням механізму впливу цих категорій на управлінський процес. У другому розділі дисертації “Регіональні аспекти ресурсовикористання аграрних підприємств” визначено, що опрацювання обґрунтованих параметрів виробництва й ресурсовикористання аграрних підприємств регіону на основі програмно-цільового підходу потребує ефективного регулювання всієї сукупності організаційно-економічних механізмів шляхом розвитку демократичних форм самоврядування. Демократизація системи управління аграрною сферою передбачає залучення спілок селян та інших органів, які представляють їхні інтереси й мають дбати про вдосконалення правового супроводу господарської діяльності, що призведе до зміни структури, функцій, прав, відповідальності органів управління АПК та підвищить ефективність використання ресурсів. Таким чином, ренту, як прояв приватної власності на землю, доцільно визнати одним з важливих методологічних важелів здійснення процесу управління ресурсами в аграрній сфері на державному і регіональному рівні.

Основний зміст дисертаційної роботи