Регіоналізм як чинник політичного процесу у сучасному українському суспільстві - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних науквиявити причини, які зумовлюють зародження та стимулюють розвиток регіональних рухів, визначити їх соціальну базу і проаналізувати явище регіоналізму в Україні шляхом дослідження його передумов, політичних поглядів мешканців регіонів, відповідних регіональних рухів та цілей їх діяльності; Системний метод дозволив визначити інституціоналізовані та неінституціоналізовані субєкти політики, ідеологічною основою діяльності яких є регіоналізм, а також встановити вплив регіоналізму на політичний процес на рівні інститутів громадянського суспільства та держави. Компаративний метод дав можливість виявити спільні та відмінні риси у концепціях та підходах до регіоналізму у країнах Заходу та в Україні, а також співставити нормативно-правову базу у питаннях регіоналізму із концептуальними розробками провідних наукових установ та положеннями програм політичних партій. Метод аналізу та синтезу дозволив через детальний розгляд понять регіоналізму та політичного процесу встановити особливості впливу регіоналізму на перебіг політичного процесу в українському суспільстві. Виявлена динаміка регіоналізму в сучасній Україні, розроблено його періодизацію на основі таких критеріїв, як активність регіональних рухів, їхні програмні вимоги та вплив на перебіг політичного процесу в Україні - як на рівні інститутів громадянського суспільства, так і на рівні державної влади.У «Вступі» обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, а також визначені мета, завдання, обєкт і предмет дослідження.Регіоналізм її представниками розуміється як політична доктрина, що передбачає поєднання світових інтеграційних процесів із процесами внутрішньодержавної децентралізації, які мали б сприяти демократизації суспільства (представники - Ф. Власне, саме дві останні групи визначень найбільше характеризують регіоналізм як обєкт політологічного дослідження. Існує специфіка у дослідженні окремих аспектів регіоналізму європейськими та російськими вченими. Так, європейські науковці досліджують регіоналізм як вияв субетнічними та етнографічними групами спротиву уніфікаційній політиці національних держав (К. Чернишов) - звертають основну увагу на роль регіональних політичних еліт у процесі розгортання регіоналізму.Явище регіоналізму за весь період незалежності України пройшло у своєму розвитку пять етапів: 1) етап виникнення (кінець 1991 року) - активізація ініціативних груп та артикуляція ними інтересів відповідних регіонів; 2) етап інституціоналізації (1992-1993 роки) - утворення регіоналістських політичних обєднань із розгалудженою структурою, радикалізація політичних вимог; 3) етап легітимізації (1994 - перша половина 1995 року) - часткові здобутки регіоналістських політичних сил на виборах, задоволення їх окремих політичних вимог; 4) етап затухання (друга половина 1995-2000 роки) - перехід регіоналізму у латентну форму; 5) етап повторного піднесення (з 2001 року) - використання міжрегіональних суперечностей органами державної влади з метою власної легітимізації. Найбільш впливові регіоналістські партії та громадські обєднання сформувалися в Автономній Республіці Крим (Республіканський Рух Криму, Російська партія Криму, Партія економічного відродження Криму, Кримська партія), у Донецькій та Луганській областях (Інтеррух Донбасу), менш впливові - у решті Південно-Східних регіонів країни (Демократичний союз Новоросії) та у Закарпатській області (Товариство підкарпатських русинів, Республіканська партія Підкарпатської Русі), і невпливові - у Галичині та на Буковині. На етапі затухання регіоналізм як сукупність політичних орієнтацій виконував функцію легітимізації процесу формування в Україні регіональних латентних політичних сил - політичних кланів та клієнтел, а на їх основі - політичних партій кланового або клієнтелістського типу, які, незважаючи на свій загальноукраїнський статус, обмежують свій вплив лише окремими областями країни. З них лише Партія регіонального відродження України (з 2000 року - Партія Регіонів України) та партія «Союз» визнали регіоналізм своєю політичною платформою. Легітимізація регіоналізму в Україні відбулася у таких формах: у перемозі регіоналістськи орієнтованих політичних сил на виборах до органів влади Автономної Республіки Крим та на виборах Президента України у 1994 році, а також відносному успіхові кандидата від Партії Регіонів України 2004 році; у задоволенні окремих вимог регіональних партій та рухів на рівні державної політики.Ці результати полягають у наступному: - Поява регіоналізму в Україні є, з одного боку, відображенням обєктивно існуючих відмінностей між громадянами країни у економічній, культурній сферах та у внутрішньо - та зовнішньополітичних орієнтацій, які локалізовані по тих чи інших регіонах. Його популяризації сприяє і розчарування наслідками незалежності України, оскільки суспільна криза ускладнила задоволення практично більшості потреб, визначених теорією А. Маслоу.

Основний зміст роботи