Безпековий вимір політики України щодо Близького та Середнього Сходу. Перспективи реалізації українських інтересів в економічній, військово-технічній та енергетичній сферах співробітництва. Пропозиції щодо формування концепції близькосхідної політики.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Коппель Олена Арнольдівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, професор Скороход Юрій Степанович, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри міжнародних організацій та дипломатичної служби; Захист дисертації відбудеться “26” лютого 2007 року о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.29 в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 04119, м.Успішному забезпеченню українських інтересів у регіоні подекуди перешкоджають безпекові проблеми, вплив позарегіональних держав та особливості регіональних міжнародних відносин на Близькому та Середньому Сході. Участь України в процесі розвязання таких безпекових проблем регіону Близького та Середнього Сходу, як арабо-ізраїльський конфлікт, антитерористична операція проти Іраку, а також економічні, військово-технічні та енергетичні інтереси України у відносинах з державами регіону спонукають до здійснення цілісного дослідження політики України щодо цих країн у її взаємозалежності з процесами міжнародної політики. Дослідження здійснено згідно з науковою програмою кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Моделювання місця і ролі України в процесі глобальної трансформації системи міжнародних відносин” (номер державної реєстрації 0197U003325). зясувати причини приєднання України до антиіракської коаліції в 2003 р. та визначити наслідки участі України в стабілізації ситуації в Іраку (2003-2005 рр.); дослідити значення військово-технічного співробітництва України з державами Близького та Середнього Сходу та фактори здійснення співробітництва у сфері ВТС;Концептуально дослідження політики України щодо Близького та Середнього Сходу спирається на положення теорії міжнародних систем, яка дозволяє розглядати цю політику як багатоаспектне явище, що, простежується на рівні держави, на регіональному та глобальному рівнях, та здійснюється у політико-безпековому, економічному та соціокультурному секторах міжнародної взаємодії. Основою джерельної бази дослідження є документи, які визначають концептуальні засади зовнішньої політики України (Постанова Верховної Ради України „Про основні напрями зовнішньої політики України” від 2 липня 1993 р., Постанова Верховної Ради „Про воєнну доктрину України” від 19 жовтня 1993 р., Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р., Указ Президента України „Про воєнну доктрину України” від 15 червня 2004 р., Постанова Верховної Ради України „Основні напрями економічної політики України в умовах незалежності” від 25 жовтня 1991 р.). Закони України, укази Президента, постанови і заяви Верховної Ради, розпорядження і постанови Кабінету Міністрів розкривають для дослідження такі питання, як специфіка певної зовнішньополітичної позиції України (наприклад, щодо воєнних дій у близькосхідному регіоні); прийняття неординарних зовнішньополітичних рішень (приміром, про направлення військових підрозділів); прийняття програмних документів щодо співробітництва з певними країнами регіону; рішення про призначення посадових осіб, відповідальних за реалізацію близькосхідного напряму зовнішньої політики і т.п. У додатках до дисертації наведено інтегральну таблицю з даними про дати та місце підписання Україною цих документів з усіма державами регіону, а також дати набуття чинності й терміни їхньої дії. Нарешті, важливу фактологічну базу дисертації становлять повідомлення в українських, західних і близькосхідних засобах масової інформації, в яких висвітлені важливі аспекти політики України щодо країн регіону, міжнародних відносин на Близькому та Середньому Сході, особливостей суспільно-політичного та економічного розвитку близькосхідних держав.Формулювання інтересів незалежної України та їхня практична реалізація на близькосхідному напрямі зовнішньої політики здійснювалися в умовах трансформаційних процесів, що відбувалися в Україні, на європейському континенті, на Близькому та Середньому Сході, а також на рівні міжнародної системи загалом.