Висвітлення основних тенденцій розвитку вугільної промисловості, механізмів її реформування. Розроблення пропозицій щодо виходу з системної кризи вугільної промисловості України в напрямі забезпечення беззбитковості та позитивних структурних перетворень.
Аннотация к работе
РЕФОРМУВАННЯ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИУкраїна, яка все більше відкриває свою економіку, стає чутливою до тенденцій в глобальній енергетиці і також змушена переглядати свою загальну енергетичну стратегію та державну політику у вугільній промисловості. Наприклад, частка країн ЄС у світовому видобутку енергоресурсів становить: нафти - 4,4%; природного газу - 12 (при збереженні сучасного рівня видобутку їх запасів вистачить лишена 20 років); вугілля - 5 (рівень забезпеченості запасами - 200 років); очікується, що видобуток урану буде припинено до 2020 р. Орієнтація на вугілля як головний енергетичний ресурс відповідає національним інтересам України. Причому ступінь використання вугілля для виробництва електроенергії є порівняно невисокою і для України не була актуальною проблема зниження його споживання. У порівнянні з іншими енергетичними ресурсами вугілля має очевидні переваги: 1) найбільш доступний, безпечний у споживанні, простий для транспортування і зберігання продукт; 2) більш дешевий в перерахунку на 1 т умовного палива (вугілля в 1,3 рази дешевше природного газу) [2, с.