Визначення ознак, поняття юридичних осіб та особливостей правосуб’єктності у якості суб’єктів цивільних прав. Визначення доцільності існування даного правового інституту в цивільному законодавстві. Види юридичних осіб, порядок їх виникнення та припинення.
Аннотация к работе
Реформування цивільного законодавства в Україні повязано як з запровадженням у юридичну практику нових інститутів та категорій, так і з переглядом тих, що вже застосувалися і є звичними. Цивільне законодавство як субєктів правовідносин визнає громадян (фізичних осіб) і юридичних осіб. В умовах розвинутої економіки серед всіх субєктів економічних (майнових) відносин головне місце, безперечно, належить юридичним особам. Учасниками суспільних відносин безвідносно до того, чи регулюються ці відносини правом, є люди і колективи людей, які можуть утворюватися з різних підстав (територіальні обєднання, за місцем роботи, за кровним звязком (родина, сімя), за спільним інтересом тощо). Обєктом дослідження даної курсової роботи є система нормативних актів, що встановлюють певні організаційно-правові форми юридичних осіб; спеціальна вітчизняна і зарубіжна наукова література, в якій розкриває розвиток і становлення юридичних осіб у цивільних правовідносинах.Сьогодні Цивільний Кодекс України в ст.23 дає наступне поняття юридичної особи: юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обовязки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або третейському суді. Виходячи з Закону та практики українські фахівці першою ознакою будь-якої організації як юридичної особи визначають організаційну єдність. Прихильники тлумачення юридичної особи як штучного утворення стверджують, що субєктом цивільного права може бути лише фізична особа, а правосубєктність організацій являє собою імітацію правового статусу громадян. В рамках цієї теорії вважається, що кінцеву вигоду від цивільних правовідносин у суспільстві отримують виключно фізичні особи, а тому немає підстав визнавати обєднання громадян - юридичну особу субєктом цивільних прав. Так, органічна теорія на перше місце ставить соціологічні дослідження обєднань людей; організаційна теорія визначальною вважає правову охорону юридичних осіб; а теорія соціальної функції віддає перевагу дослідженням соціальних функцій юридичних осіб.Слід також відзначити, що юридичні особи публічного права є також органи, організації та установи, що здійснюють наукові, культурно-освітні, релігійні, та інші суспільно корисні функції державного значення, засновані на підставі норм публічного права. Якщо законом передбачено обовязкове створення юридичної особи шляхом волевиявлення виборців - виборів, то така юридична особа також набуває статусу юридичної особи публічного права. [21 с.60]На підтвердження цього, стаття 82 Цивільного кодексу України визначає умови участі юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах: “на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом”. Отже, публічна (не комерційна) юридична особа - це організація, яка на основі адміністративно-правового акту створена, дозволена державою або має особливий статус, і діяльність якої має загально-соціальне значення. „Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) визначається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (установчим договором і статутом).”? На відміну від інших товариств установчі документи ТОВ, крім відомостей, загальних для всіх видів товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного із учасників, розмір, склад та порядок внесення ним вкладів.28 ЦК України юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством. Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови створення юридичної особи зафіксовано у законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і реєстрація у відповідному органі. У ньому засновники зобовязуються створити юридичну особу, визначають порядок сумісної діяльності з її утворення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Так, підприємство може бути створено у результаті виділення зі складу діючого підприємства чи організації одного чи кількох структурних підрозділів за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника майна або уповноваженого ним органу і при цьому забезпечується виконання раніше прийнятих підприємством договірних зобовязань (п. Для державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності - юридичної особи - власник (власники) або уповноважена ним особа (заявник) подає до органу державної реєстрації: 1) установчі документи: а) рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення субєкта підприємництва (якщо власників кілька, таким рішенням є засновницький договір);Якщо ЦК 1963р. визначає юридичну особу як організацію, що має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обовязки, бути позивачем та відповідачем у суді (цивільна правосубєктність) (ст.