Історія відносин держави та православної церкви, проблеми церковного судочинства у Російській імперії. Питання реформування церковного суду Руської православної церкви наприкінці синодального періоду. Виникнення потреби реформування церквоного суду.
Аннотация к работе
Основними принципами, закладеними в реформу суду, були всестановий характер судочинства, незалежність суду від адміністрації, незмінність суддів, рівність усіх перед законом та судом, гласність, змагальність, право на захист, участь громадськості у здійсненні правосуддя. Зрозуміло, що архієреї не бажали підпорядковувати церковний суд реформованому світському суду: адже за Судовим статутом 1864 р. навіть за такі службові злочини, як підробка, розтрата церковного майна, видача неправдивих духовних метрик тощо духовних осіб притягали до світського суду. Але розуміючи, що церковний суд неповинен підкорятися «світу», єпископи ніколи не забували, що він потребує кардинального реформування. Потреба реформування церковного суду формально виникла через необхідність узгодження судових статутів 1864 р. з іншими правовими нормами, чинними на території Російської імперії. Статути 1864 р. не передбачали участі представників церкви у проведенні слідства та в судовому засіданні у справах із звинуваченням духовних осіб, під час проведення попереднього слідства у справах проти кліриків, обвинувачених неправдиво.Таким чином, у Руській Православній Церкві настав час реформ, які неможливо було провести у короткий термін.
План
Зміст
Вступ
1. До питання реформування церковного суду Руської православної церкви наприкінці синодального періоду (кінець ХІХ ст.. - початок ХХ ст..)
Висновки
Використана література
Вывод
Таким чином, у Руській Православній Церкві настав час реформ, які неможливо було провести у короткий термін. Для сприйняття реформованих церковних інституцій тогочасним суспільством необхідно було проводити реформу та затверджувати її рішення на Помісному Соборі, який не скликався майже три століття.