Дослідження передумов реформування судової системи Польщі та основних чинників, які вплинули на формування інститутів судової влади. Хід реформ, здійснених під час приведення законодавства Польщі про судоустрій у відповідність з європейськими стандартами.
Аннотация к работе
РЕФОРМУВАННЯ СУДОВОЇ СИСТЕМИ У РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА: МОЖЛИВІСТЬ ВРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ175 Конституції Польщі від 02 квітня 1997 року, судова система Польщі включає в себе Верховний Суд, суди загальні, адміністративні суди та військові Таким чином, як і в Україні, адміністративні суди відокремлені від судів загальної юрисдикції. Система законодавства про судоустрій включає в себе: 1) Конституцію від 2 квітня 1997 року; 2) Закон «Про устрій загальних судів» від 27 липня 2001 року; 3) Закон «Про устрій судів військових» від 21 серпня 1997 року; 4) Закон «Про устрій адміністративних судів» від 21 серпня 1997 року; 5) Акт «Про Верховний Суд» від 23 листопада 2002 року; 6) Акт «Про Національну судової раду» від 27 липня 2001 року. 1 Акта «Про Верховний Суд» від 23 листопада року, Верховний Суд є органом судової влади, призначеним для: 1) здійснення правосуддя шляхом нагляду за діяльністю загальних та військових судів щодо ухвалення судових рішень у відповідності із законом та в межах єдиної судової практики (касація); постановлення ухвал для вирішення правничих питань та розгляд вчинення інших дій, визначених законом; 2) розгляду спорів щодо виборів та оголошення такими, що відбулися, виборів до Сейму та Сенату, виборів Президента Польщі, а також загальнодержавного та конституційного референдумів; 3) оцінки проектів нормативних актів, які регламентують порядок діяльності судів, а також інших законів, якщо така оцінка є доцільною; 4) вчинення інших дій, передбачених законодавством [5]. На теперішній час Національна судова рада становить конституційний, колегіальний центральний орган державної влади, діяльність якого повязана із забезпеченням незалежності судів та самостійності суддів, що формується представниками від трьох гілок державної влади - законодавчої (6 осіб), виконавчої (2 особи) та судової (17 осіб), які обираються строком на 4 роки [6, с. Таким чином, діяльність Національної судової ради як державного органу, завданням якого є забезпечення незалежності судової влади, характеризується тривалим часом розвитку, що робить актуальним вивчення її досвіду при розробці нормативно-правового забезпечення реформування судової влади в Україні, зокрема, в частині механізму забезпечення незалежності суддів, а саме в діяльності Вищої Ради правосуддя - конституційного органу державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади.