Визначення методів реалізації реформи соціальної сфери в умовах децентралізації влади в Україні. Досягнення управлінської мети щодо формування ринку конкурентоспроможних суспільних послуг. Врівноваження ролі інституціональних елементів громадської сфери.
Аннотация к работе
Національна академія державного управління при Президентові УкраїниТільки у 2015 році соціальними закладами та установами, які підпорядковуються Міністерству соціальної політики України, було надано соціальних послуг понад двом мільйонам громадян. Не зважаючи на активне реформування сфери соціального захисту в Україні, потреба у принципових змінах системи соціальних послуг залишається незадоволеною. Отримання запланованого позитивного результату управлінської діяльності передбачає необхідність досягнення синергічного ефекту від зусиль усіх груп місцевих учасників процесу надання/отримання соціальних послуг: надавачів послуг - центри, служби, заклади та організації, зайняті наданням різних видів соціальних послуг; отримувачів послуг - місцеве населення - соціальні групи, що, відповідно до чинного законодавства України, мають право на набуття, отримання певних видів соціальних послуг, виплату заохочень, компенсацій, інших форм соціальної допомоги, та які впливають на розвиток системи, постійно оцінюючи її результативність, ефективність та кінцеву корисність; формують попит на послуги, визначаючи ключові вектори реформування та трансформації системи соціальних послуг; господарюючі субєкти, діяльність яких формує економічний базис функціонування системи надання соціальних послуг та фінансування соціальної сфери у цілому за рахунок стягнення з них податків, зборів та обовязкових платежів до бюджетів; провайдери сфери соціальних послуг - обласні державні адміністрації, районні державні адміністрації, місцеві державні адміністрації, повноваження яких включають управління та координацію роботи системи надання соціальних послуг відповідної території. Удосконалений механізм реформування системи соціальних послуг покликаний забезпечувати реалізацію принципів управління та координації розвитку системи цих послуг в Україні за рахунок посилення відповідальності субєктів управління (провайдери, представники владних структур, відповідальні за забезпечення прав населення на отримання соціальних послуг), забезпечення системності процесів реформування, координованості дій учасників цих процесів, а також гнучкості самої системи.16-17], а також використання наступних інструментів: стандартизації надання соціальних послуг населенню, державних або муніципальних замовлень, конкурсів і торгів, контрактів, цільових програм, субсидій, субвенцій, дотацій [1, с.