Загальні умови переходу економіки України до соціального ринкового господарства. Сучасні соціально-економічні проблеми, шляхи та методи їх вирішення. Класифікація об’єктів державного сектора. Розвиток реформування державної власності в Україні.
Аннотация к работе
І хоча без значної інвестиційної підтримки з боку західних інвесторів важко досягти стійкого економічного зростання, проте важливим джерелом інвестицій мають стати заощадження головного інвестора нашої економіки - власного народу, стосовно якого в українському економічному середовищі тривають затяжні соціальні експерименти на тлі духовної невизначеності, ідейного виснаження, зневіри всіх верств населення, незадоволених наслідками реформ. Надії на те, що в українські економіці все влаштується саме собою, не підтвердилися, стихійний рух до реформ у позбавленому дієвих демократичних інститутів суспільстві, з несформованістю відповідної правової бази і свідомими діями «груп тиску» щодо обмеження економічної свободи особистості, скінчився крахом, економіка (як і суспільство в цілому) втрачає керованість і не може забезпечувати соціально-економічного розвитку суспільства. Отже, на нинішньому етапі важливі еволюційні процеси економіки України повинні супроводжуватися використанням методів державного регулювання, що мають поєднувати економічні та соціальні засоби розблокування економічного життя для забезпечення конкурентного економічного простору та функціонування ринкових взаємин. Порівняння трансформаційних змін економіки і становлення демократії у країнах Центральної Європи дає можливість виявити, що в цих країнах відновлення ринку відбувалося на основі дотримання послідовного здійснення радикальних політичних реформ, створення інститутів демократії, проведення соціальних реформ для забезпечення системи соціальних гарантій і посередницьких інститутів між державою і ринком, і тільки тоді були розпочаті глибокі структурні зміни економіки.
Список литературы
реформування державна власність
1. Закон України «Про власність» від 7 лютого 1991 р. N 697-XII зі змінами від 28 лютого 1995 р. N 75/95-ВР.
2. Закон України «Про управління обєктами державної власності»/ //Урядовий кур‘єр. - 2006. - 18 жовтня: Орієнтир. - C. 5-12
3. Державний класифікатор України. Класифікація форм власності //Все про бухгалтерський облік. - 2009. - № 74. - C. 8-9
4. Джумагельдієва Г. До питання про способи управління обєктами державної власності //Економіка України. - 2008. - № 2. - C. 74-78
5. Дзера О.В. Правовий режим комунальної власності та її розмежування з державною власністю //Юридичний Вісник України. - 2009 - 5-11 жовтня. - C. 32-39
6. Зінченко О. Про напрями та механізми реформування державної власності в Україні/ О.Зінченко //Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. -2009. - № 9. - C. 61-63
7. Іванов М. Приватизація державної власності //Економіка України. - 2009. - № 4. - C. 23-30
8. Корецький М. Рівні управління державною власністю //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2009. - № 3. - C. 78-87.
9. Крупка М. Фінансовий механізм реформування державної власності//Фінанси України. - 2008. - № 3. - C. 70-80
10. Медвєдєв Д. М. Щодо структури державного сектора економіки в рамках законодавства України // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. "Динаміка наукових досліджень 2009 ". - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - Т.10. Державне управління. - С. 20-22.
11. Мороз А. Дкержава і державна власність //Голос України. - 2002. - 26 листопада. - C. 8.Спасибо-Фатєєва І. Проблеми перетворення державної власності: і здійснення корпоративних прав держави //Вісник Академії правових наук України. - 2010. - № 4. - C. 94-105
12. Чечетов М. Концептуальні засади управління обєктами державної власності //Економіка України. - 2009. - № 3. - C. 20-32