Сучасний стан мережі, регіональні особливості її формування та концепції комплексної організації мережі ОСКП. Шляхи підвищення ефективності громадсько-культурних комплексів. Номенклатура масових типів ОСКП, перспективні напрямки їхнього розвитку.
Аннотация к работе
БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора архітектури Офіційні опоненти: доктор архітектури, професор Уреньов Валерій Павлович, Одеський архітектурний інститут при Одеській державній академії будівництва та архітектури, директор інституту доктор архітектури, професор Проскуряков Віктор Іванович, Національний університет „Львівська політехніка”, декан архітектурного факультету, завідувач кафедри дизайну архітектурного середовища доктор архітектури, Вадімов Вадим Митрофанович, Головне управління у справах містобудування та архітектури м.Полтави, начальник управління, головний архітектор міста Захист відбудеться 23 грудня 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 при Київському національному університеті будівництва і архітектури, за адресою: 03037, м.Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31, ауд.466 З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічній бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури, за адресою: 03037, м.Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31Конституція України, основи законодавства про культуру, Державна програма розвитку культури до 2007 р., Укази Президента України „Про державну підтримку клубних закладів”, „Про основні напрямки розвитку кінематографії”, „Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек”, „Фізичне виховання - здоровя нації”, Закон України „Про свободу совісті та релігійні організації” та інші законодавчі акти поставили стратегічні завдання формування соціокультурної сфери, як системи взаємодії соціальних інститутів, як системи обслуговування населення для задоволення духовних потреб суспільства. Необхідний принциповий перегляд усього комплексу технічного нормування в проектуванні і будівництві (СНИП, ДБН) як на державному, так і на регіональному рівнях, тому що сучасний стан цієї проблеми гальмує розвиток архітектурно-будівельної галузі. 66с.); Держбуду України (Державна науково-технічна програма /040202/; наукова програма з проблем стандартизації, нормування, сертифікації та еталонної бази /040205/: Провести дослідження та розробити проект ДБН „Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади”: Звіт про НДР (заключн.) / КИЇВЗНДІЕП. Робота також повязана з програмою науково-дослідних і проектних розробок Української Академії архітектури, які виконувались згідно з державними планами та програмами Держбуду України: Провести дослідження та розробити рекомендації з проектування сучасних культових будинків різних конфесій: Звіт про НДР (за ключн.) / УАА. Важливе науково-практичне значення мають: пропозиції з методики застосування системного підходу до управління якістю проектного вирішення із залученням усіх факторів, які впливають на це шляхом створення постійного функціонування комплексу організаційних структур та персональної відповідальності; запропонована модель удосконалення нормування будівель соціокультурного призначення з урахуванням вимог щодо забезпечення і відповідності її основним стандартам ЄС, що дозволить розширити творчі можливості архітекторів та проектувальників і сприяти ефективнішому використанню капіталовкладень у будівництво; пропозиції щодо номенклатури будівель, запропоновані з урахуванням принципів сталого розвитку населених пунктів, будуть сприяти організації раціональної мережі ОСКП і формуванню різноманітних центрів та комплексів (громадські, культурні, торговельно-культурні, культурно-релігійні, духовні та ін.).У роботі розглянуто та визначено методологічні основи адаптації архітектурно-типологічної і нормативної бази проектування ОСКП до нових соціально-економічних перетворень і демократизації суспільства, розвитку культури та відродження релігійного життя в Україні. Соціальний ефект роботи визначається підвищенням експлуатаційних якостей обєктів, що розглядаються, проектний ефект - розробкою методичного інструмента проектування і нормотворення, який дозволяє творчо підходити до вибору форми і змісту, з обґрунтуванням функціональної якості всіх проектних вирішень. Вивчення досвіду проектування, будівництва та нормативного забезпечення ОСКП, основних факторів, які визначають умови їхнього формування, обґрунтування класифікації видів і типів дали змогу визначити такі напрями реформування архітектурно-методологічної бази обєктів соціокультурного призначення: містобудівний, архітектурно-типологічний, науково-проектний та нормативно-методологічний. Прогресивні тенденції у розвитку архітектурно-містобудівної діяльності в Україні, узгодження проектно-будівельних програм з місцевими соціально-економічними, природно-кліматичними, демографічними, культурно-етнографічними умовами визначають концепцію регіонального підходу до формування мережі закладів дозвілля, культурно-видовищного і культового призначення, її органічний звязок з житловою забудовою та усією сферою обслуговування.