Порівняльна характеристика Росії з Європою напередодні петровських реформ та під час них - на початку XVIII століття. Аналіз ранньої діяльності Петра Великого, його військові реформи, адміністративні та економічні перетворення: спроба модернізації країни.
Аннотация к работе
Актуальність вивчення цієї проблеми полягає в тому, що наука і до нашого часу не дійшла до висновку, яку думку про реформи Петра І підтримати: "за" чи "проти". Багато з цих перетворень беруть свої корені в XVII столітті - соціально-економічні перетворення того часу стали передумовами реформ Петра, задачею і змістом яких було формування дворянсько-чиновничого апарату абсолютизму. Росія ніколи не стояла на місці, розвивалась, хоча по-своєму, і не завжди так швидко, як інші держави, із часу свого зявлення на історичній арені. Утворення єдиної Російської держави і одночасне звільнення її від Золотої Орди (кінець XV ст.) вивели країну на нові рубежі становлення та розвитку в різних сферах життя держави - як органу управління в цілому, її розвиток в XVI - XVII ст., не дивлячись на внутрішні потрясіння (такі як: опирчнина, розорення останньої третини XVI ст., голодні роки з початку слідуючого століття) і польсько-шведську інтервенцію (початок XVII ст.), продовжувались без зупинки, що безперечно зупиняло процес розвитку держави в цілому. Два з половиною сторіччя історики, філософи і письменники сперечаються про значення петрівських перетворень, але поза залежністю від точки зору того або іншого дослідника всі сходяться в одному - це був один з найважливіших етапів історії Росії, завдяки якому всю її можна поділити на допетровську і післяпетровську епохи.Слід відмітити, що XVIII століття у Європі називають "Століттям просвіти", але, не зважаючи на це, воно було суперечливим, бо одночасно належить "старому" і "новому" світу. Газет було дуже мало і доступні вони були лише у великих містах. Не кращою була ситуація і в Росії. Заохочення до науки та освіти, помякшення цензурного контролю та віротерпимість були лише частиною політики, головної метою якої було саме закріплення абсолютизму, подальша централізація держави і влади. "Старе" дворянство було опозицією будь-яким реформам і було єдиним у неприйнятті "нового".Після смерті Федора Олексійовича, яка сталась в 27 квітня 1682 р. царем стає Петро, оскільки його старший брат Іван Олексійович від народження був кволою дитиною, часто хворів був визнаний недієздатним до управління державою, а інші брати померли іще при житті царя Федора Олексійовича. До відзнак Голіцина можна віднести відміну "местничества", а 1686 р. був заключений "вечний мир" з Польщею, по якому вона остаточно відмовлялась від Лівобережної України, Києва, Смоленської, а Росія в союзі з країнами "Священной лиги" вступила у війну з Турцією. Місто було добре у кріплене, тому його вдалося взяти лише через один рік, під час другого походу, коли вперше був задіяний військовий флот Росії, який, як нам вже відомо, був збудований у Воронежі. Майже такий самий був принцип організації кумпанств духовними феодалами, але була відмінність в тому, що корабельна повинність для них була більш тяжкою, адже їм потрібно було поставити та оснастити повністю один корабель не з десяти, а з восьми тисяч селян. На верфях відсутні були зруби чи будь-яке інше покриття, створювалися кораблі під відкритим небом, тим самим піддягались прямій дії поганої погоди, яка була на той час дуже поширеним явищем.Промислове будівництво петровської епохи проходило в небачених для того часу темпах розвитку: за 1695 - 1725 рр. виникло не менше двох сотень мануфактур різного профілю, в 10 разів більше, ніж їх було в кінці XVIII ст., значно зріс обєм виготовленої ними продукції. Політика держави була також направлена на захист молодої російської підприємствами були Адміралтейська верф, Арсенал, Петербурзькі порохові заводи, металургійні заводи Уралу, Хамовний двір в Москві. При цьому, як вже було мною зазначено раніше проводилася політика меркантилізму і протекціонізму, яка була націлена на захист і заохочення в промисловості, яка виготовляла товари, в першу чергу для внутрішнього ринку. Створення своєї промисловості держава поєднувала з організацією своєї ж торгівлі - головним чином для отримання прибутку з ходових товарів в середині країни і безперечно вивозу за кордон таких товарів, які давали державі гроші на купівлю нових кораблів, зброї, сировини для промисловості. Збільшення купецького класу, який нещодавно був досить заможним, розорення міст, покидання їх людьми, - це була та висока ціна, яку заплатили російські купці, та жителі міст за успіх у Північній війні, які безперечно фінансували її, залишаючись без прибутків внаслідок жорстокої монополістичної політики і різних обмежень, які увійшли в практику економічної політики Петра з початком XVIII століття.А) Портрет Петра Великого (худ. В) Портрет цариці Софії.Додаток ГРазмещено на .
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ І. Росія напередодні петровських реформ
Порівняльна характеристика Росії з Європою. Росія і Європа напередодні петровських реформ та під час них на-початку XVIII століття
Розширення території Росії у XVII - XVIII ст.
Стан розвитку країни у 2 половині XVIII ст. Попередники Петра Великого і їх реформи
Розділ 2. Петро Великий і перша спроба модернізації країни
Характеристика ранньої діяльності Петра 1
Військові реформи Петра та створення військового флоту Росії. Вплив їх на економіку країни
2.3. Адміністративні перетворення
"Закон о единонаследии", "Тебель о рангах"
Розділ 3. Економічні перетворення в країні
Розвиток мануфактурної промисловості
Розвиток торгівлі
Стан сільського господарства і посилення кріпосницької політики Петром
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додатки
Список литературы
1. Е.В.Анисимов. Податная реформа Петра І. Л., 1982
2. Е.В.Анисимов, Каменский А.Б. Росия в XVIII - первой полови-НЕХІХВЕКА. М.,,1994
3. Е.В.Анисимов. Время Петровких реформ. Л., 1989
4. В.Н.Буганов. Петр Великий й его время. М., 1989
5. В.Н.Буганов. "Мир истории, Россия в XVIII столетии". М., 1989
6. Л.Р.Безкровний. Русская армия й флот в XVIII в.: очерки. М.,1958
7. Князьков. Очерк из истории Петра Великого й его времени (реплинтное издание 1944), М., 1990
8. В.А.Ковригина. Немецкая слобода МОСКВЬІ й ее жители в коце XVII - первой четверта XVIII вв., 1998, с.157
9. В.В.Крилов. Курс истории Росии XVI - XX веков. М.,1998
10. С.В.Леонова. История России: учебное пособие для вузов, а также коледжей, лицеев, гимназий й школ. М., 1997
11. Н.Н.Молчанов. Дипломатия Петра Первого. М., 1984
12. В.В.Мавродин. Классовая борьба й общественно-политическая мисль в России в XVIII веке (1773 - 1790 гг.). М., 1975
13. Н.Н.Молчанов. Очерк русской культурьі XVIII в. Ч.1-Ч.2. М., 1986-1990
14. С.П.Орленко. Правовой статус вьіходцев из Западной ЕПРОПЬІ в России XVII века. ВОПРОСЬІ истории 2000 № 6, - с.137
15. Н.И.Павленко. ПТЕНЦЬІ гнезда Петрова. М., 1988