Дослідження змісту рефлексивних механізмів та їхнього місця в структурі політичної свідомості. Розробка функціонально-динамічної моделі актуалізації рефлексивних механізмів свідомості виборців у відповідності з логікою етапів політичної взаємодії.
Аннотация к работе
ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Інституті соціальної та політичної психології АПН України Науковий керівник: кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, доцент Васютинський Вадим Олександрович, провідний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень Інституту соціальної та політичної психології АПН України Лактіонов Олександр Миколайович, декан факультету психології, завідувач кафедри прикладної психології Харківського національного університету ім.Звернення до проблеми рефлексивних механізмів свідомості виборців зумовлюється низкою важливих обставин. Вивчення рефлексивних механізмів свідомості виборців дасть змогу поглянути на ці та інші важливі психологічні феномени з „процесуального” боку, з боку особливостей та динаміки їхнього формування з урахуванням як активності самих виборців, так і їхньої взаємодії з іншими субєктами політичних відносин. Відкритими тут залишаються питання динаміки та механізмів політико-ідеологічного самовизначення виборців. Важливу роль у формуванні політичного „Я-образу” відіграють рефлексивні механізми, які актуалізуються в процесі відтворення громадянами ставлень значущих інших та виконують функцію інтеграції цих ставлень до структури самосвідомості виборців. Теоретичне значення роботи виявляється в узагальненні основних психологічних підходів до вивчення феномена рефлексії та рефлексивних механізмів свідомості виборців; дослідженні функціонального змісту рефлексивних механізмів свідомості виборців у контексті політичної взаємодії; відтворенні психологічного змісту системи смислових особистісних оцінних конструктів виборців і поділі їх на атрибутивні та експектаційні оцінні конструкти; простеженні психологічного взаємозвязку між процесами категоризації і рефлексії виборців; побудові функціонально-динамічної моделі актуалізації рефлексивних механізмів свідомості виборців у процесі політичної взаємодії.У такий спосіб було покладено початок психологічному аналізу основних рівнів рефлексії: інтра-(самопізнання), інтер-(соціального пізнання і самопізнання, зумовлюваного взаємодією) та метаіндивідного (рефлексії свого образу, інтеріоризованого іншими). На цих рівнях рефлексивних процесів, які мають місце в політичній взаємодії, відбувається формування політичного „Я-образу” виборців, здійснюється їхнє самовизначення як субєктів політичних відносин (рис. Провідна роль тут належить рефлексивним механізмам, що можуть визначатися як механізми регуляції свідомості, функція яких полягає у формуванні й підтримці балансу „Я-образу” (Ф.Гайдер), механізми коригування ідентичності субєкта (В.Дуаз), механізми трансформації „Я-образу” від „потенційного Я” до „наявного Я” (В. і А. В основу покладено ідею про категоріально-рефлексивні структури свідомості як специфічні когнітивні утворення, функціональний зміст яких полягає у формуванні оцінних ставлень виборців до субєктів політичної взаємодії, рефлексуванні їхніх ставлень до себе, актуалізації відповідних рефлексивних механізмів, що забезпечують несуперечність „Я-образу” виборців на межі безпосереднього та опосередкованого себебачення (рис. Третім завданням було зіставлення змісту смислових образів провідних субєктів політичної взаємодії і рефлексованих „Я-образів” виборців, „інтеріоризованих” у свідомості інших учасників взаємодії, визначення тих рефлексивних механізмів, які опосередковують процес відтворення виборцями цих образів.