Дослідження епізоду з історії кримськотатарського народу, пов’язаного із рееміґрацією з Османської імперії, що розпочалася в 1860-х роках, майже відразу після масового виїзду з Криму. Аналіз оцінки відповідних заходів адміністрації Таврійської ґубернії.
Аннотация к работе
РЕЕМІҐРАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР У 1860-Х РРЦя репатріація - не єдиний подібний епізод в історичній долі кримських татар, адже зворотне переселення кримців на місця свого колишнього проживання мало місце у другій половині XIX ст., коли корінне населення Криму, яке свого часу еміґрувало на територію Османської імперії, із тих чи інших причин вирішило повернутися назад. Незважаючи на те, що зберігся значний пласт архівних джерел, проблематика рееміґрації кримських татар у контексті вивчення історії Криму зазначеного періоду на сьогоднішній день залишається однією з найбільш малодосліджених. Із наших сучасників згадаємо Д.Ю.Золотарьова, у праці котрого певною мірою відображено питання рееміґрації кримських татар останньої третини XIX - початку XX ст., а також подано аналіз джерел із теми. Одним із наслідків масового переселення кримських татар також стало їх повернення з еміґрації на місця свого колишнього проживання. За декілька місяців, 2 травня 1861 р., військовий ґубернатор Сімферополя продублював своє розпорядження всім городничим і земським справникам Таврійської ґубернії: «Маючи на увазі неодноразові останнім часом випадки повернення з Туреччини магометан Таврійської Губернії, які переселилися туди на проживання, наказую [...] збирати позитивні відомості про всіх подібних, які повертаються із закордону, татар, і такі відомості негайно представляти начальникові ґубернії зі свідченнями тих, хто повернувся: про мету приїзду, про засоби до життя та час, який збираються провести в Росії».