Синтаксична природа семантико-синтаксичних відношень між означуваним компонентом та напівпредикативною апозитивною одиницею. Граматичні типи функціонування компонентів речення. Засоби художнього увиразнення означуваного компоненту реченнєвої структури.
Аннотация к работе
ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Речення з напівпредикативними апозитивними одиницями в українській прозі кінця ХХ - початку ХХІ століть Роботу виконано на кафедрі рідної мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Гузар Олена Володимирівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри рідної мови та методики її викладання.Ці риси напівпредикативних апозитивних одиниць зумовили визначення їхніх семантичних та граматичних ознак як таких, що продукують ідіолектні особливості функціонування української мови періоду межі ХХ-ХХІ століть. По-пяте, напівпредикативні апозитивні одиниці як носії лексичних, граматичних та образно-стилістичних засобів увиразнення, а не лише як власне-синтаксичні одиниці, ще не були предметом спеціального розгляду. По-шосте, важливо дослідити співвідношення означуваного компонента та напівпредикативної апозитивної одиниці з урахуванням їхніх власне-граматичних значень у лінгвостилістичній парадигмі, а також виявити засоби функціонально-семантичної реалізації цих синтаксичних одиниць у тексті. Мета дисертації - визначити семантико-синтаксичну природу та стилістичний потенціал напівпредикативних апозитивних одиниць у співвідношенні із означуваними компонентами, зясувати лінгвостилістичні засоби увиразнення цих одиниць речення на матеріалі української прози кінця ХХ - початку ХХІ століть. Окрім цього, використано метод спостереження за особливостями синтаксичної природи апозитивем у структурі напівпредикативних апозитивних одиниць; метод трансформаційного аналізу - для дослідження граматичних значень напівпредикативних апозитивних одиниць та означуваних компонентів; метод статистичних підрахунків - для визначення частотності вживання напівпредикативних субстантивних одиниць у текстах авторів, які представляють різні літературні напрями, вирізняються індивідуальною манерою світовідчуття та є представниками різних регіонів України.Зважаючи на отримані синтаксичні факти про напівпредикативний субстантивний зворот, витлумачуємо обєкт нашого дослідження як напівпредикативну апозитивну одиницю - пропозитивний вторинний компонент реченнєвої структури, який становить семантико-синтаксичну самостійність, зумовлений апозитивними семантико-синтаксичними відношеннями та семантичною і граматичною валентністю стрижневого субстантивного слова, що перебуває з означуваним компонентом у відношеннях потенційної (вторинної) предикації, як вторинний предикат напівпредикативної апозитивної одиниці. Зважаючи на характер семантико-функціональної спроможності апозитивеми, вираженої іменником, що здатна бути кваліфікатором, характеризатором означуваного компонента, ми вважаємо, що між означуваним компонентом та напівпредикативною апозитивною одиницею встановлюються апозитивні відношення, що мають певні відмінності від атрибутивних: - означуваний компонент посідає у структурі базового речення позицію субєкта чи обєкта; Оскільки обґрунтувати синтаксичну природу напівпредикативних апозитивних одиниць можливо в тісному звязку із семантикою його компонентів, визначено семантичну типологію цих синтаксичних одиниць щодо назв денотативних полів (родове значення) та типів семантичних значень означуваних елементів речення (видове значення). Узагальнені назви денотативних полів і є, на нашу думку, семантичними типами напівпредикативних апозитивних одиниць, конотативність значень (оцінність, емоційність, експресивність) яких зумовлена їхньою стилістичною функціональністю, тому в дисертації зіставлено денотативні поля напівпредикативних апозитивних одиниць зі стилістичними функціями, які вони виконують у художніх текстах порубіжжя ХХ - ХХІ століть. Отже, граматико-стилістична парадигма дослідження напівпредикативних апозитивних одиниць передбачає системний опис граматичних значень цих синтаксичних одиниць як інваріантних моделей, що опозиціонують варіативним, стилістично зумовленим значенням цих одиниць; визначення денотативних полів за лексико-семантичними значеннями означуваного компонента та напівпредикативної апозитивної одиниці; зясування засобів експресивного маркування досліджуваних мовних одиниць.Семантико-синтаксичний аспект дослідження напівпредикативних апозитивних одиниць, що функціонують у художніх текстах кінця ХХ - початку ХХІ століть, обумовив встановлення їхніх граматичних, лексико-семантичних значень та стилістичних функцій шляхом визначення синтаксичної природи апозитивеми та її валентної спроможності, а також співвідношення напівпредикативної субстантивної одиниці із означуваним компонентом.