Форми прояву торговельних воєн. Причини, які спонукають Європейський Союз до пошуку ринків збуту за межами регіонального об’єднання. Сучасна парадигма розширення ринку ЄС і його мотивацій вторгнення в Україну. Правові підстави взаємодії України та ЄС.
Аннотация к работе
Реалізація угоди про асоціацію між Україною та ЄС у контексті торговельних воєнПрийнятий парламентом США протекціоністський закон Хоулі-Смута, згідно з яким підвищувалися імпортні ставки на понад 20 тис. найменувань товарів, що ввозилися на територію країни, отримав дзеркальну відповідь країн Європи: було закрито ринки для товарів із США. ОПЕК стала класичним прикладом торговельної війни як засобу політичного тиску: її санкції проти країн Заходу в 70-ті роки минулого століття були повязані з нафтою, якою був багатий арабський світ і бідний Захід, що уможливило картельну змову арабських країн проти Заходу з метою позбавити Ізраїль західної підтримки. Власне, саме з метою відкриття ринків, усунення барєрів у міжнародній торгівлі, а також регулювання торговельних відносин між країнами світу було створено Світову організацію торгівлі (СОТ). Так, зокрема, Україна продовжує технічні консультації щодо перегляду максимальних ставок увізного мита на 371 товарну позицію в межах Світової організації торгівлі, намагаючись у такий спосіб виправити помилку, якої припустилися під час переговорів зі вступу до цієї торговельної організації. Дедалі частіше країни-учасниці вдаються до протекціонізму - захисту внутрішніх ринків від товарів та послуг іноземного походження; створюються виключні умови для економік периферії та транзитивних економік; ядром нових домовленостей стає спрощення процедур торгівлі - йдеться про скорочення витрат і затримок, повязаних з міжнародною торгівлею, що часто описується як «боротьба з бюрократією»; застосовується спрощення процедури продажу продукції бідним країнами (ця частина пакета торкається тарифів та квот - багаті і більш розвинені країни погодилися знизити тарифи на продукти з найбідніших країн).