Визначення мовних експлікацій текстових категорій простору та часу в житіях як особливому виді текстів агіографії. Вітчизняна лінгвістична наука та її відображення окремих питань семантико-комунікативної та когнітивної характеристики художнього тексту.
Аннотация к работе
Національний педагогічний університет імені М. П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі російської мови Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, ІВАНОВА Людмила Петрівна, Інститут іноземної філології Національного педагогічного університету імені М. П. Захист відбудеться «21 » _червня__ 2011 року о ____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 у Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.У трактуванні й оцінці часу і простору простежується вплив соціокультурних і особистісних чинників, що зумовлює необхідність розгляду цих категорій у різних аспектах - семантичному, прагматичному, когнітивному. Категорії простору і часу наявні в структурі будь-якого тексту, проте особливо виразної специфіки набуває їх мовна реалізація в житіях. Але в лінгвістиці тексту до цього часу не було окреслено поняття «житійний текст», поза увагою залишились його структурно-семантичні і комунікативні особливості, текстові категорії та мовні засоби їх вираження. Визначальна роль у системі текстових категорій житія належить двом основними текстотвірним категоріям - простору й часу. Виникає потреба виявити специфіку реалізації різних типів категорій простору (церковний простір, простір чудес, «свій» - «чужий» простір) і часу (есхатологічний, християнський, фізіологічний), які до сьогодні не були виокремлені та проаналізовані на матеріалі житійних текстів.У першому розділі - “Жанр “житія” в аспекті текстового аналізу” - розглянуто житіє в аспекті жанрології та лінгвістики тексту; простежено історію розвитку агіографічних жанрів; розмежовано поняття «житіє як літературний жанр» і «житіє як мовленнєвий жанр»; обґрунтовано поняття «житійний текст»; схарактеризовано парадигму глобальних текстових категорій та категорій-властивостей, притаманних житіям; зясовано взаємодію понять «простір» і «час»; визначено сутність текстового й художнього простору та часу з урахуванням різнопланового підходу лінгвістів до їх розгляду. У розділі зроблено спробу довести, що житіє можна представити і як мовленнєвий жанр, оскільки: 1) воно історичне; 2) у відображенні реальної дійсності існує чіткий поділ на життя в миру і в монастирі, що впливає на сприйняття реальності та її характеристику в тексті; 3) завдяки житіям інтеграція в соціум відбувалася відповідно до наявної системи цінностей; 4) житіє стає опорою для реципієнта-вірянина у його подальшій ментальній діяльності й творчості. У другому розділі - “Категорія простору в житійних текстах” - визначено та схарактеризовано своєрідність категорії простору в аналізованому творі; подано класифікацію простору за словами - просторовими орієнтирами; обґрунтовано наявність церковного простору, простору чудес, «свого» - «чужого» простору; проаналізовано мовну експлікацію категорії з урахуванням філософсько-релігійного та естетико-дидактичного наповнення житійних текстів. Унаслідок застосування та розвитку теоретичних положень І.Я.Чернухіної створено класифікацію простору в тексті житія за словами - просторовими орієнтирами: 1) простір - пейзаж; 2) урбаністичний (та приурбаністичний) простір; 3) простір - приміщення; 4) космічний простір; 5) предмети. У розділі запропоновано типологію категорії простору «Патерика Печерского...» з урахуванням специфіки досліджуванного матеріалу: церковний простір, простір чудес та «свій» - «чужий» простір, подано наукове обґрунтування введених понять і проаналізовано засоби їх мовної реалізації.Аналіз структурних особливостей і мовних засобів втілення категорій простору та часу в житійних текстах російської редакції «Патерика Печерского...» дозволяє зробити загальні висновки. Житійний текст - це поліфункціональна семантично обєднана послідовність мовних одиниць, що має структурну організацію і глобальні текстові категорії (учасників комунікативного акту / учасників подій, ситуацій; художнього часу і простору; подій, процесів, фактів; оцінки), а також основні текстові категорії-властивості (когезію, когерентність, інтеграцію, інформативність, завершеність, серійність, антисемантію, дискретність, антропоцентричність). Текстова єдність у житії створюється, зокрема, за допомогою категорій простору і часу, які повязані між собою, і це знаходить своє відображення в процесі їхньої вербалізації. У житіях «Патерика Печерского...» виокремлено такі групи: 1) простір «пейзаж», 2) урбаністичний простір (підгрупа - приурбаністичний простір), 3) простір «приміщення», 4) космічний простір, 5) слова, що називають різні предмети.