Дослідження розвитку сільської поселенської мережі як просторової бази становлення нової організаційної структури сільського господарства. Обґрунтування необхідності посилення соціальної спрямованості господарювання сільськогосподарських підприємств.
Аннотация к работе
Здійснено прогнозну оцінку розвитку сільської поселенської мережі як просторової бази становлення нової організаційної структури сільського господарства. Prognosis estimation of development of rural settler network is carried out as spatial base of becoming of a new organizational structure of agriculture.Взаємодія субєктів господарювання в сільському господарстві з їх соціальним середовищем здійснюється головним чином через задоволення потреб, реалізацію інтересів людей, зайнятих в галузі. Для того, щоб активно використовувати наявне соціальне середовище і цілеспрямовано формувати його найбільш сприятливим для ефективного господарювання, в аграрній політиці держави і в управлінській діяльності господарюючих субєктів повинні враховуватись потреби та інтереси селян. Маслоу була запропонована ієрархія потреб відповідно до рівня їх вагомості: фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло); потреби в безпеці та захисті - в основу покладено прагнення до психологічної і фізичної безпеки (надійність доходів, робочого місця, забезпечення старості, захист у разі непрацездатності); соціальні потреби - потреба соціального контакту, любов, відчуття духовної близькості; потреби у повазі - ґрунтуються на самоповазі та на успіху людини, її здібностях, досягненнях перед близькими людьми; потреби у самовираженні - найбільш високий рівень потреб ґрунтується на саморозвитку і самореалізації своїх можливостей і здібностей [11, c. Усвідомлена людиною потреба породжує в неї інтерес, потяг до пошуку можливостей задовольнити потребу. Потреба характеризує людину з точки зору її нужд, а інтереси - як субєкта, діяча і виражають її волю.Спостерігається суттєве збільшення чисельності працездатного населення, зайнятого виключно в особистому селянському господарстві. Праця в особистому селянському господарстві суттєво відрізняється від праці в суспільному виробництві.