Досліджуються проблемні питання нормативної регламентації механізму реалізації положень, які складають зміст засади невтручання у приватне життя, під час провадження слідчих (розшукових) дій. Негласні слідчі (розшукові) дії та їх ключові особливості.
Аннотация к работе
РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЛОЖЕНЬ ЗАСАДИ НЕВТРУЧАННЯ У ПРИВАТНЕ ЖИТТЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ ЗА ЧИННИМ КПК УКРАЇНИУ статті досліджуються проблемні питання нормативної регламентації механізму реалізації положень, які складають зміст засади невтручання у приватне життя, під час провадження слідчих (розшукових) дій і такого їх різновиду, як негласні слідчі (розшукові) дії. Таке розширення повноважень органів досудового розслідування та джерел інформація, що може використовуватись у кримінально-процесуальному доказуванні, відповідно до вимог міжнародних нормативних актів з прав людини та практики Європейського суду з прав людини потребує наявності високих законодавчих гарантій забезпечення прав особи від незаконного втручання у сферу приватного життя [1, с. 12 Загальної декларації прав людини ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію; кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань [4]. 8 Європейської конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб [5]. Дослідження, наведені у спеціальній юридичній літературі, дозволяють виділити сукупність взаємоповязаних і взаємозалежних аспектів приватності, які визначають її зміст: інформаційна, якою охоплюються правила щодо збирання та обробки інформації персонального характеру, захист персональних даних, право особи контролювати інформацію про себе тощо; тілесна (фізична), яка стосується захисту фізичної недоторканності людини від примусових процедур, таких як наркологічне тестування, збір зразків і дослідження тканин і рідин організму, проведення медичного обстеження та ін.; комунікаційна, яка охоплює безпеку і конфіденційність поштових відправлень, телефонних розмов, електронної кореспонденції та інших форм зв’язку; територіальна, яка стосується встановлення правових меж для захисту від втручання в інтимну та особисту сфери, сімейне життя, оточення особи тощо в житлі, на робочому місці або в транспортному засобі [8, с.