Дослідження основних методологічних принципів соціально-філософського аналізу феномена освітнього потенціалу особистості. Характеристика ролі освіти та професійної підготовки в реалізації освітньої особистісної здатності в інформаційному суспільстві.
Аннотация к работе
Не випадково сьогодні спостерігається тенденція руху від вивчення обєктивних характеристик буття, пошуку субстанційних основ світу до аналізу найважливішої якості людини - вміння вдосконалювати свої здібності шляхом освіти, творчості, самотворчості. В сучасних умовах виглядає надзвичайно важливим узагальнення, обґрунтування і подальше дослідження комплексу проблем, повязаних з розумінням специфіки самого потенціалу, природи, сутності і структури освітнього потенціалу особистості - цілісного феномена, що обумовлює активне ставлення субєкта до світу і самого себе. Реалізація компаративістського, комплексного за суттю теоретичного підходу дає можливість більш глибоко розкрити механізм становлення і реалізації освітніх потенційних сил людини в життєдіяльності, а також виявити специфіку взаємодії освітнього потенціалу особистості, з одного боку, і політичних, економічних, духовних умов суспільного життя, з іншого. виявити загальне й особливе в процесах формування, розвитку і реалізації освітнього потенціалу особистості в умовах становлення інформаційного суспільства у порівнянні з іншими історичними епохами; охарактеризувати основні проблеми і тенденції в розвитку і реалізації освітнього потенціалу особистості в умовах трансформаційних змін, повязаних із формуванням інформаційного суспільства в Україні;У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні сутності реалізації освітнього потенціалу особистості як рушійної сили становлення інформаційного суспільства та здійснення її сутнісних сил. Єдність ретроспективного, системного, структурно - функціонального, діяльнісного та соціокультурного підходів створює найбільш повну методологічну базу для соціально - філософського аналізу реалізації освітнього потенціалу особистості. Він дозволяє знайти різноманітні обєктивні соціокультурні детермінанти самодіяльності, творчої самореалізації особистості, а також враховувати роль індивідуально-специфічних рис самої особистості в процесі формування і реалізації її освітнього потенціалу. Категорію освітнього потенціалу особистості слід розуміти як духовно-діяльнісний феномен, що при збереженні певної цілісності має інформаційно-енергетичну природу, складну внутрішню структуру, характеризується змістовно-історичною мінливістю, в якому духовна складова і дієздатність набувають специфічного змісту, спрямованості, а творчі акти мають сталу ритміку протікання. До значущих елементів освітнього потенціалу особистості автор відносить здібності, можливості, ресурси, а також потреби, мотиви, інтелект, волю, інтереси, ідеали, установки, цінності, норми, переконання.