Аналіз досвіду вітчизняної та закордонної спортивної підготовки. Оцінка фізичного потенціалу організму веслувальників на байдарках в умовах звичайних навантажень. Кваліфікаційні можливості спортсменів під час змагань на дистанціях різної довжини.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спортуДисертація присвячена вивченню особливостей реалізації функціональних можливостей кваліфікованих веслувальників-байдарочників на різних змагальних дистанціях. У результаті досліджень були виявлені достовірні відмінності серед кваліфікованих спортсменів-веслувальників, які спеціалізуються на різних змагальних дистанціях, за рівнем фізичної працездатності і максимальним рівнем аеробних можливостей, а також за співвідношенням анаеробних і аеробних процесів у загальному енергозабезпеченні роботи, що моделюють умови проходження змагальних дистанцій 500 м і 1000 м у веслуванні на байдарках. Так, більш високий рівень спеціальної фізичної працездатності більшою мірою залежить від активності аеробних процесів в енергозабезпеченні, ніж від рівня анаеробних. Визначено вплив факторів функціональної підготовленості (ФП) для підвищення здатності до реалізації функціональних можливостей спортсменів-лідерів на змагальних дистанціях різної тривалості (200 м, 500 м, 1000 м). У спортсменів-лідерів на дистанції 1000 м є найбільший розвитком фактору стійкості, аеробної і анаеробної потужності, економічності, що і створює передумови для більш високого ступеню реалізації загального аеробного потенціалу.Специфіка підготовленості спортсменів, які спеціалізуються в різних видах спорту (переважно із циклічною структурою рухів), зокрема у веслувальному спорті, досить повно розкрита у спеціальній науково-методичній літературі (А.Ю. Розкрито питання щодо біомеханічних характеристик координаційної структури рухів у веслуванні на байдарках (О.М. Особливу зацікавленість викликають дослідження, що присвячені аналізу спеціальної підготовки веслувальників-байдарочників різної кваліфікації, яка спрямована на вдосконалення швидкості розгортання реакцій аеробного енергозабезпечення в умовах змагальної діяльності, а також особливостям формування функціональної підготовленості в річному макроциклі (А.Ю. Разом з тим залишається не розкритою проблема реалізації функціональних можливостей веслувальників-байдарочників високого класу, які спеціалізуються на різних змагальних дистанціях. Відсутність у даний момент розроблених технологій і перепрофілювання підготовки спортсменів створило необхідність подальшого вивчення й пошуку найбільш ефективних шляхів рішення проблеми реалізації функціональних можливостей кваліфікованих веслувальників-байдарочників на різних змагальних дистанціях.У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені обєкт, предмет, мета й завдання дослідження; розкриті наукова новизна й практична значущість роботи, визначений особистий внесок здобувача, висвітлені основні аспекти сфери апробації результатів дослідження, зазначена кількість публікацій.Також установлено, що функціональна підготовка кваліфікованих веслувальників-байдарочників у наш час вимагає наукового обґрунтування з урахуванням виступу спортсменів на змагальних дистанціях різної довжини (200 м, 500 м, 1000 м). Недостатньо вивчені особливості реалізації функціональних можливостей веслувальників, що повязані з їхньою спеціалізацією на різних змагальних дистанціях, відсутні дані про кількісні розходження факторів функціональної підготовленості й про критерії ефективності реалізації функціональних можливостей веслувальників-байдарочників на змагальних дистанціях 200 м, 500 м і 1000 м, які могли б сприяти розробці моделей функціональної підготовленості спортсменів. Дослідження проводилися на експериментальній базі лабораторії "Теорії і методики спортивної підготовки та резервних можливостей спортсменів" НДІ НУФВСУ й у природних умовах тренувального процесу в три етапи (2004-2007 рр.), за участі 51 кваліфікованого спортсмена-чоловіка у віці 19-24 років: члени національної збірної команди України й резервного складу з веслування на байдарках (39 спортсменів, спортивна кваліфікація - МС), і веслувальників-байдарочників у віці 16-18 років, членів збірної команди м. Як видно з таблиці 1, найбільша фізична працездатність в умовах фізичної роботи різного характеру спостерігалася у спортсменів-лідерів на дистанції 1000 м (p<0,05), а найменша - у спортсменів-лідерів на дистанції 200 м. Однак, результати проведеного кореляційного аналізу в групі кваліфікованих веслувальників-байдарочників свідчать, що високий рівень спеціальної працездатності в умовах проходження контрольної дистанції 1000 м у веслуванні на байдарках (час проходження, с), як правило, поєднувався з високим рівнем газообміну (за споживанням О2 r=-0,67, виділенням СО2 r=-0,71, р<0,05) і високою ефективністю діяльності серцево-судинної системи (за ЧСС r=0,60, "О2-пульсу" r=-0,74, р<0,05) при роботі малої й середньої аеробної потужності.Спортсмени-лідери на дистанції 1000 м досягали вірогідно більш високого рівня фізичної працездатності (у межах 107,26-113,18 % від середніх даних для всіх спортсменів) і межових рівнів функціонування КРС (100,06-130,07 %).