У дисертаційній роботі наводяться результати досліджень із новою культурою для зони північного степу – ярим тритикале. Була визначена реакція сортів ярого тритикале на основні агротехнічні фактори – строки сівби, глибини загортання насіння, норми висіву.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК РЕАКЦІЯ СОРТІВ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ НА АГРОТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ ВИРОЩУВАННЯ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ УКРАЇНИРобота виконана на Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН в 2004-2006 рр. МУСАТОВ Анатолій Георгійович, Інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії селекції і технології вирощування ранніх зернових і зернобобових культур ГРУЗІНОВ Сергій Костянтинович, Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства УААН, провідний науковий співробітник лабораторії технології вирощування озимих культур. Захист відбудеться „20” червня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49600, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49600 м.Вказана причина переконливо свідчить про необхідність розробки для сортів ярого тритикале нових ефективних прийомів вирощування, спрямованих на підвищення адаптивності рослин впродовж вегетаційного циклу, зростання рівня їх зернової продуктивності і покращення показників якості зерна, що і визначає перспективність та актуальність досліджень. «Розробити біологічні агротехнічні заходи і регламенти використання хімічних препаратів, що забезпечують зменшення ступеня залежності рослин ярої пшениці, тритикале, ячменю і гороху від екстремальних умов навколишнього середовища степового регіону». Мета роботи - виявити реакцію нових сортів ярого тритикале на основні агротехнічні заходи та на цій основі розробити оптимальні параметри технологічних елементів вирощування культури і надати відповідні рекомендації виробництву. Для досягнення мети, передбачалося виконати наступні завдання досліджень: - встановити реакцію сортів ярого тритикале на строки сівби, дози добрив, норми висіву та глибини загортання насіння; Предмет досліджень: сорти ярого тритикале Аїст Харківський, Жайворонок Харківський, Хлібодар Харківський та Соловей Харківський (в подальшому будуть називатись скорочено - Аїст, Жайворонок, Хлібодар, Соловей), мінеральні добрива (NPK), рістрегулюючі препарати (гумісол, емістим С та агат-25К), продуктивність, якість зерна, економічна ефективність вирощування.Досліджувані сорти відрізнялися за тривалістю вегетаційного періоду, який був мінімальний у сорту Аїст - становив 91 добу, а максимальний - у сорту Хлібодар - 97 діб. Зясовано також, що польова схожість насіння була найвищою у сорту Аїст при мілкому загортанні (3-4 см), а у сорту Хлібодар - при середньому (6-7 см). Так, в 2004 р, коли під час набубнявіння та проростання насіння вміст вологи в ґрунті сягав 13,5 мм в шарі (0-10 см), польова схожість в обох сортів була найвищою при глибині загортання 3-4 см (Аїст - 84%, Хлібодар - 76%), то в 2005 р., при менших запасах вологи (9,6 мм в шарі 0-10 см) та висиханні поверхневого шару ґрунту - вона була вищою при глибині загортання насіння 6-7 та 9-10 см - 71 і 73%, відповідно (табл. Такі показники, як висота рослин, загальне кущіння і кількість вторинних корінців однієї рослини були вищими при ранньому строкові сівби і становили відповідно у сортів: Аїст - 76 см; 1,23; 9,6 шт./росл., Хлібодар - 81 см; 1,31; 13,6 шт./росл. Так, в середньому за три роки, при нормі висіву 5,5 млн./га і на фоні внесення добрив у дозі N30P15K15 цей сорт досяг рівня урожайності 3,05 т/га, тоді як у сортів Аїст і Хлібодар за тих же агротехнічних умов цей показник становив 2,92 і 2,89 т/га відповідно (НІР0,05 сортів - 0,04-0,08 т/га).Нове покоління сортів ярого тритикале (Аїст, Жайворонок, Хлібодар, Соловей) виявили адаптованість до умов північного Степу України, в умовах цієї зони вони здатні реалізувати свій генетичний потенціал та забезпечити високий рівень урожайності зерна. Встановлено, що оптимальною глибиною загортання насіння для сорту Аїст була 3-4 см, а для сорту Хлібодар - 6-7 см. Найбільш ефективним з трьох досліджуваних препаратів виявився Агат-25К, урожайність зерна сорту Аїст на фоні комбінованого його застосування складала 3,32 т/га, сорту Хлібодар - 3,29 т/га. На підставі цих даних (фон без добрив, норма висіву 5,5 млн./га) можна стверджувати, що серед сортів ярого тритикале найбільшу продуктивність зерна формував сорт Жайворонок - 2,47 т/га, при урожайності сорту-стандарту Аїст - 2,32 т/га, сорту Хлібодар - 2,37 т/га, сорту Соловей - 2,11 т/га. Витрати води на формування одиниці основної продукції зменшувалися по мірі збільшення дози мінеральних добрив і норм висіву: коефіцієнт водоспоживання був найбільшим у сорту Хлібодар на неудобреному фоні при нормі висіву 3,5 млн./га (1246 м3/т), а найменшим - у сорту Аїст на фоні N60P30K30 при нормі висіву 5,5 млн./га (846 м3/т).