Реакції окиснення фероїну та дифеніламіносульфонату пероксимоносульфатною кислотою та використання їх в аналізі - Автореферат

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РЕАКЦІЇ ОКИСНЕННЯ ФЕРОЇНУ ТА ДИФЕНІЛАМІНОСУЛЬФОНАТУ ПЕРОКСИМОНОСУЛЬФАТНОЮ КИСЛОТОЮ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЇХ В АНАЛІЗІРобота виконана на кафедрі аналітичної хімії Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України Науковий керівник: кандидат хімічних наук, доцент Зінчук Василь Костянтинович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри аналітичної хімії Офіційні опоненти: доктор хімічних наук, доцент Блажеєвський Микола Євстахійович, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри фізичної та колоїдної хімії кандидат хімічних наук, доцент Кормош Жолт Олександрович, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедрою аналітичної хімії Захист відбудеться «21» квітня 2008 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.03 при Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м.Уже на протязі половини століття кінетичні каталітичні методи аналізу (каталіметрія) розвиваються у різних країнах світу. Одним з найдієвіших способів підвищення чутливості є розроблення методів на основі індикаторних реакцій, найкраще окисно-відновних, за участю речовин, які ще не знайшли широкого застосування у каталіметрії, але володіють особливими хімічними властивостями, наприклад пероксимоносульфатної кислоти (ПМСК). З огляду на це, актуальними є розроблення і удосконалення каталітичних методів визначення Fe(II, III) і Cu(II), бо вміст домішок цих перехідних елементів у реактивах і речовинах високої чистоти обмежується найчастіше, та Ag(I) і Pd(II), оскільки ці елементи є коштовними металами, які знаходять широке застосування. На прикладі індикаторних реакцій окиснення Ф і ДФАС розширити можливості застосування ПМСК в аналізі, шляхом розроблення кінетичних каталітичних методів визначення деяких перехідних металів у різноманітних обєктах, показавши тим самим перспективність розвитку каталіметрії з використанням цього малодослідженого аналітичного реагенту. Доопрацьовано кінетичний каталітичний метод на основі індикаторної реакції окиснення Ф пероксимоносульфатом і розширено можливості його використання в аналізі для визначення малих кількостей Fe(ІІІ), Ag(І) і Pd(ІІ).Для оцінювання селективності розроблених кінетичних методів аналізу за максимально допустиме співвідношення молярних концентрацій заважаючого компоненту і визначуваної речовини приймали таке, при якому зміна швидкості реакції становила 10%. Оскільки залежність швидкості реакції від концентрації каталізатора носить прямолінійний характер тільки для Cu(II), Fe(II), Zn(II) і Cd(II), характер залежності швидкості реакції від обєму проби свідчить про джерело каталітичного впливу, що підвищує надійність результатів кінетичного визначення. На швидкість реакції окиснення Ф пероксимоносульфатом у присутності Fe(III) впливають різноманітні фактори, серед яких - концентрація реагуючих речовин і активаторів, РН і іонна сила розчину, концентрація сторонніх компонентів реакційної суміші тощо. Визначенню Fe(III) заважають наступні речовини, які здатні звязувати каталізатор у каталітично неактивні комплекси, що призводить до зниження чутливості визначення; у дужках наведено максимально допустиме мольне співвідношення заважаючого компоненту і FEIII (CFE(III) =2,0?10-6 М): фторид (50), дигідрофосфат (10), цитрат (1), оксалат (0,25), трилон Б (0,25), ацетилацетон (0,025). Швидкість реакції окиснення Ф пероксимоносульфатом у присутності Ag(I) залежить від наступних факторів: концентрації реагуючих речовин і активаторів, РН і іонної сили розчину, концентрації сторонніх компонентів реакційної суміші тощо.1.Вивчено реакції окиснення Ф і ДФАС пероксимоносульфатною кислотою, встановлено оптимальні умови їх перебігу, досліджено вплив сторонніх речовин і показано можливість використання їх у ролі індикаторних для кінетичного каталітичного визначення Fe(III), Ag(I), Pd(II) і Cu(II). 2.З метою аналізу реакцію окиснення Ф слід проводити у слабкокислому середовищі (ацетатний буферний розчин), де некаталітичне окиснення проходить повільно, а сама реакція є автокаталітичною, що підвищує чутливість визначення металів-каталізаторів, які швидко дезактивуються (Fe(III), Ag(I). Оскільки Pd(II) довго зберігає свою каталітичну активність, для підвищення селективності його визначення краще проводити за умов відсутності автокаталізу (гідрофталатний буферний розчин). Реакція окиснення ДФАС каталізується аміакатами перехідних металів, а особливо Cu(II), тому визначення слід проводити у аміачному буферному розчині. 4.Каталітична активність сполук перехідних металів у досліджуваних реакціях залежить від електронної конфігурації іонів металів-каталізаторів і від структури їхніх комплексів.Особистий внесок здобувача: експериментальна робота, аналіз результатів досліджень, написання та оформлення статті. Особистий внесок здобувача: експериментальна робота, аналіз результатів досліджень, написання та оформлення статті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У РОБОТАХ: