Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп. Динаміка показників в період відновної терапії. Використання засобів фізіотерапії.
Аннотация к работе
Серцево-судинні захворювання представляють основну причину захворюваності і смертності в промислово розвинутих країнах і важливу проблему охорони здоровя в країнах, що розвиваються. Останнім часом доведено, що частота серцевих скорочень є незалежним чинником ризику серцево-судинних захворювань, в той же час відсутні дані про особливості зміни частоти серцевих скорочень і варіабельності серцевого ритму при ізольованих і поєднаних формах кардіо-цереброваскулярної патології (КЦВП) [35]. Залишається відкритим питання про вплив нейронального оксиду азоту, що інгібірує, на симпатичну активність як на центральному, так і на периферичному рівнях, порушеннях в системі гемостаза, метаболізму ліпідів, перекисного окислення ліпідів, функції ендотелію, прискореного старіння організму на розвиток поразки серця і головного мозку при АГ [36]. В Україні ця проблема набуває особливої актуальності, оскільки АГ, будучи одним з головних чинників ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), збільшує летальність від них в структурі загальної смертності більш чим до 50%, а по смертності від ІХС (ішемічна хвороба серця) і мозкового інсульту виходить на одне з перших місць в Європі. Ціль роботи: розробити реабілітаційний програму поетапного комплексного не медикаментозного відновного лікування хворих на артеріальну гіпертонію на принципах неперервності, прийнятності, комплексності і індивідуальності надання реабілітаційної допомоги хворим з застосуванням патогенетично обумовленої немедикаментозної корекції.Гіпертонічною хворобою називається особлива нозологічна форма, в основі якої лежить невроз вищих коркових і гіпоталамічних центрів, регулюючих артеріальний тиск (АТ). Захворювання серцево-судинної системи належать до найбільш поширених і частіше за інших приводять до інвалідності і смерті. Основними причинними чинниками, факторами ГХ є психоемоційні дії, стреси, що викликають спричиняють розлади вищої нервової діяльності із первинними порушеннями кіркової і підкіркової регуляції вазомоторної системи і подальшим наступним залученням до патогенетичного процесу гуморальних чинників факторів.Найчастіше використовується класифікація ВОЗ, відповідно до якої розрізняються 3 стадії ГХ. Окремо виділяється погранична артеріальна гіпертензія, до якої відносяться хворі з рівнем AT в пограничній зоні 140-159/90-94 мм рт. ст. В останньому варіанті класифікації артеріальної гіпертензії, рекомендованої експертами ВОЗ (1962, 1978, 1993, 1996), передбачається виділення трьох стадій артеріальної гіпертензії (АГ), яким передує прикордонна гіпертензія (лабільна або транзиторна гіпертензія) трьох ступенів важкості. За характером прогресу симптомів і тривалості гіпертонічної хвороби (ГХ) виділяють: - доброякісну ГХ (що поволі прогресує, або що не прогресує); Наприкінці 1998 року експерти ВОЗ і міжнародного суспільства по гіпертонії розробили нові рекомендації по лікуванню артеріальної гіпертензії, в яких критерії тяжкості гіпертонічної хвороби були приведені у відповідність з класифікацією, представленою в Шостій доповіді Обєднаного національного комітету США по профілактиці, діагностиці оцінці і лікуванню підвищеного AT [41;42].Практично будь-якого хворого в нашій країні з мякою АГ (АГ І ступеня) можна сміливо зараховувати в групу хворих з високим або дуже високим ризиком несприятливого результату, оскільки, окрім низького рівня життя, більшість населення має такі чинники ризику, як куріння, надмірна маса тіла, гіподинамія, гіперліпідемія, вживання алкоголю або ж поєднання декількох з них, що підсилює негативні явища від наявної АГ [42]. Існує безліч чинників ризику, що привертають до виникнення гіпертонії: спадковість, куріння, переїдання, ожиріння, малорухомий спосіб життя, або відразу навпаки - недоїдання, недосипання тривалі фізичні, розумові і нервові перевантаження, неякісна не вітамінізована їжа з великою кількістю консервантів і канцерогенів... Основний акцент можна сміливо ставити на емоційних чинниках, які, як відомо багатьом терапевтам, грають одну, але далеко не єдину, з очолюючих ролей в розвитку цієї хвороби [2].Гіпертонічна хвороба - захворювання, що характеризується підвищенням AT вище за цифри 145/90 мм рт. ст., симптомами поразки серця, мозку, нирок за умови виключення вторинних (симптоматичних) гіпертоній. Рівень AT визначається 3 параметрами: хвилинним обємом кровообігу (ХОК), опором, що надається кровотоку на рівні найдрібніших артерій і артеріол, - загальним периферичним судинним опором (ЗПСО) і обємом циркулюючої крові (ОЦК). Симптоматичними прийнято рахувати АГ, що виникають в результаті первинної поразки різних органів: нирок, ендокринної системи, магістральних судин і ін. Серед всіх АГ симптоматичних припадає на частку 6-9%. реабілітація лікування хворий гіпертонічний Незрідка такі хворі скаржаться на болі в області серця, в спокої, після емоційних навантажень, що зменшуються після призначення психотропних засобів.Лікування осіб з прикордонною артеріальною гіпертензією і хворих ГХ І стадії проводиться, як правило, немед
План
Зміст
Вступ
Глава І Фізична реабілітація в системі комплексного відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу (аналіз літературних даних)
1. Загальні відомості про гіпертонічну хворобу
1.1.1 Ступені і форми гіпертонічної хвороби
1.1.2 Чинники ризику виникнення та розвитку гіпертонічної хвороби
1.1.3 Клінічна течія
1.2 Використання методів фізичної реабілітації при гіпертонічній хворобі
1.2.1 Клініко-фізіологічне обґрунтування використання методів фізичної реабілітації
1.2.2 Механізм лікувальної дії фізичних вправ. Лікувальна фізична культура
1.2.3 Масаж і самомасаж при гіпертонічній хворобі
1.2.4 Використання засобів фізіотерапії
1.2.5 Санаторно-курортне лікування
Глава II Власна дослідницька робота
2.1. Клінічна характеристика хворих контрольної і експериментальної груп
2.1.1 Обстеження хворих за групами і стадіями
2.1.2 Дані хворих контрольної групи
2.1.3 Дані про експериментальні групи
2.2 Методи проведення дослідження
2.2.1 Методи оцінювання якісного стану хворих
2.2.2 Математико-статистичний метод обробки даних, отриманих в ході експерименту за Стюдентом
2.3. Хід та організація проведення дослідження
2.3.1 Комплексна програма фізичної реабілітації (ЛФК, масаж, фізіотерапія) хворих
2.3.2 Хід проведення дослідження
2.3.3 Динаміка показників в період відновної терапії