Розроблення методу реабілітації репродуктивної функції жінок на основі вивчення морфо-функціональних порушень децидуо-трофобластичної системи при викидні, що не відбувся. Клінічний перебіг та ультрасонографічні особливості плідного яйця при викидні.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Реабілітація репродуктивної функції у жінок з викиднем, що не відбувся в анамнезіРоботу виконано на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології Буковинського державного медичного університету МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кравченко Олена Вікторівна, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології Горбачевського» МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології факультету післядипломної освіти реабілітація репродуктивний ультрасонографічний доктор медичних наук, професор Булавенко Ольга Василівна, Вінницький національний медичний університет імені М.І. Захист дисертації відбудеться "19" червня 2011 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, Львів, вул.Серед акушерських ускладнень, що не мають тенденції до зниження, велику частку займає невиношування (10-26%), а в його структурі - викидень, що не відбувся (8-12%), причини якого часто не встановлюються. Серед різних форм невиношування вагітності особливе місце займає викидень, що не відбувся (missed abortion) протягом першого триместру вагітності, тобто загибель ембріона або раннього плоду з тривалою затримкою його в порожнині матки, - вагітність, що не розвивається, яка має окремий шифр в Міжнародній статистичній класифікації хвороб 10-го перегляду (1995). Отже, відновлення репродуктивної функції жінок з викиднем, що не відбувся в анамнезі, буде сприяти народженню майбутніх здорових поколінь. Однак питання етіології, патогенезу, відновлення репродуктивної функції у жінок з викиднем, що не відбувся, залишаються до кінця не зясованими. Розробити схеми прегравідарної підготовки та ведення вагітних з викиднем, що не відбувся в анамнезі з наступною оцінкою клінічної ефективності розробленої схеми прегравідарної підготовки та ведення вагітних з викиднем, що не відбувся в анамнезі.Так, зокрема, початок менструацій у віці 13-14 років в основній групі був рідшим - 55 (39,86±4,99%) жінок, в групі контролю - у 44 (73,33±8,07%), натомість вірогідно більша кількість - 31 (22,46±4,29%) пацієнток із невиношуванням, у яких менархе настало після 15 років, в групі контролю - 2 (3,33±3,28%) жінок. Крім того, нами виявлено, що у групі жінок із викиднем, що не відбувся рідше - у 31 (22,46±4,29%) жінки відбувалося становлення менструальної функції протягом року, в групі контролю-32 (53,33±9,12%) жінок, в той же час вірогідно більша кількість жінок основної групи - 31 (21,465±4,22%), у яких регулярні місячні встановлювались більше року, а в групі контролю ці закономірності ми спостерігали - у 4 (6,67±4,55%) пацієнток. При аналізі клінічних симптомів у групі жінок із викиднем, що не відбувся встановлено, що вони розподілялися наступним чином: 51 вагітна (36,95±3,03%) відмічали ниючий біль низом живота, 32 жінки (23,19±3,31%) спостерігали наявність кровянистих виділень зі статевих шляхів мажучого характеру, у 55 жінок (39,85%±3,24%) викидень, що не відбувся перебігав безсимптомно. Слід відмітити, що у жінок з викиднем, що не відбувся в терміні 5-6 тижнів вагітності вірогідно частіше зустрічаються фрагментарне потовщення міометрію в зоні розташування хоріону - у 52 (78,79±4,85%) жінок, часткове відшарування плідного яйця - у 11 (16,67±4,71%) та поєднана патологія у 18 (27,27±5,52%) пацієнток, а в 7-8 тижнів вагітності частіше діагностується анембріонія - 6 (8,33±3,13%) пацієнток. На основі отриманих результатів досліджень нами зроблено висновок, що зниження, порівняно із контролем, сироваткових рівнів основних гестаційних протеїнів (ТБГ та АМГФ) у жінок, де вагітність ускладнилась викиднем, що не відбувся, а також відсутність нормального зростання концентрацій вказаних білків протягом першого триместру у вагітних дослідної групи, свідчать, на нашу думку, про знижену синтетичну активність децидуально-трофобластичного комплексу при викидні, що не відбувся, а також про утруднення запуску синтоксичних програм адаптації материнського організму, відповідальних за збереження плідного яйця.У дисертації запропоновано нове вирішення актуального завдання сучасного акушерства та гінекології - зниження репродуктивних втрат в І триместрі гестації, перинатальної захворюваності і смертності у жінок групи ризику щодо виникнення викидня, що не відбувся, шляхом розробки і впровадження диференційної прегравідарної підготовки та комплексної корекції первинної хоріо-трофобластичної дисфункції. Встановлено, що частота викидня, що не відбувся, становить 4,6% від усіх вагітностей; у структурі невиношування викидень, що не відбувся, складає 8,5%.