Вивчення ендокринологічних і імунологічних особливостей у жінок із ендометріомами до і після лапароскопічного лікування. Рекомендації по зниженню частоти рецидивів ендометріоїдної поразки яєчників. Проведення профілактичних і реабілітаційних заходів.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоров?я України Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.ШупикаНАУКОВИЙ КЕРІВНИК доктор медичних наук, доцент Баскаков Петро Миколайович, Кримський державний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології післядипломної освіти П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та репродуктології доктор медичних наук, професор Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім.акад.О.О.Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 Захист дисертації відбудеться “_25_”_квітня_ 2003 року о _12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу, ехографічних, морфологічних, ендокринологічних і імунологічних порушень в жінок у віддаленому періоді після лапароскопічного лікування ендометріозу яєчників. Планування і проведення всіх досліджень виконано за період із 1999 по 2002 рр. Особисто автором вибрано тему, визначено мету, завдання та напрямки проведення досліджень. Самостійно виконано клінічний аналіз перебігу раннього і віддаленого періоду в 60 жінок після лапароскопічного лікування ендометріозу яєчників, що одержували різноманітні лікувально-профілактичні і реабілітаційні методики. Для рішення поставленої мети і задач нами було обстежено 90 жінок, які були розділені на три групи: контрольна група - 30 гінекологічно і соматично здорових жінок репродуктивного віку; І група - 30 жінок після лапароскопічного лікування ендометріозу яєчників та отримувавших загальноприйняті реабілітаційні заходи; ІІ група - 30 жінок після лапароскопічного лікування ендометріозу та отримувавших запропоновану нами методику реабілітації. Зіставлення результатів трансвагінального ультразвукового сканування з даними наступного морфогістологічного дослідження тканин яєчників сприяло встановленню патогномонічних ультразвукових ознак ендометріозу яєчників, серед яких варто виділити такі: дрібноточечна внутрішня структура (дрібно-дисперсна ехопозитивна суспензія на фоні підвищеного рівня звуковопроводності) (І - 36,7% і ІІ - 33,3%); округла форма утворення (І - 53,3% і ІІ - 56,7%); стовщена ехо-щільна капсула кісти (І - 50,0% і ІІ - 53,3%); виявлення поблизу кіст невеличких розмірів тканини “незміненого“ яєчника (І - 56,7% і ІІ - 53,3%); відсутність варіацій внутрішньої ехо-структури при динамічному обстеженні в різноманітні фази менструального циклу (І - 30,0% і ІІ - 26,7%).Основними факторами ризику розвитку ендометріозу яєчників є: обтяжений репродуктивний анамнез (артифіційні - 43,3% і мимовільні ранні аборти - 16,7%; кесарів розтин - 30,0% і початкова неплідність - 26,7%); екстрагенітальна (тиреоїдна патологія - 33,3% і серцево-судинні захворювання - 30,0%) і гінекологічна захворюваність (хронічні запальні захворювання матки і придатків - 63,3%; патологічні зміни шийки матки - 46,7% і перенесені акушерсько-гінекологічні операції - 50,0% відповідно). Середня тривалість захворювання складає 3,5±0,3 років, а серед використовуваних лікувально-профілактичних заходів необхідно відзначити застосування антибактеріальної і протизапальної терапії (100,0%), різноманітні варіанти гормональної корекції (86,7%) і фізіотерапії (43,3%). В ході ендоскопічної діагностики і лікування зустрічаються “типові” ознаки ендометріом: утворення яєчників із щільною капсулою темно-синього відтінку і фрагментами синьо-багряного кольору - 50,0%; чорні, синюшно-багряні, темно-червоні плями на поверхні очеревини - 36,7%; рубцева тканина, що оточує ендометріоїдні імплантати - 23,3%; білі непрозорі бляшки, оточені рубцевою тканиною - 13,3% і “нетипові”: гіперваскулярні зони - 53,3%; під?яєчникові зрощення - 46,7%; жовто-коричневі плями на поверхні очеревини - 36,7%; петехіальна очеревина - 30,0%; червоні, “променеподібні” плями - 26,7%; залозисті новоутвори на поверхні очеревини - 16,7%; ділянки білої непрозорої очеревини - 10,0% і кругові дефекти очеревини - 6,7%. Зіставлення структурних особливостей епітеліального і стромального компонентів, а також особливостей васкуляризації ендометріоїдних кіст яєчників пацієнток із різноманітним перебігом захворювання свідчить, що при “класичному” ендометріозі переважають кісти з функціонально активним епітелієм, цитогенною підепітеліальною стромою, багатою васкуляризацією (численні судини капілярного типу), “свіжими” крововиливами й ознаками хронічного периофориту, а при “безсимптомному” варіанті - переважають кістозні утворення з дистрофічно зміненим епітелієм, розростанням сполучної тканини, недостатньою васкуляризацією і з великою кількістю судин із стовщеною стінкою і “старими” крововиливами.