Перспектива включення низькомолекулярної фракції кордової крові великої рогатої худоби до складу реабілітуючого середовища. Підвищення функціональної активності лейкоцитів донорської крові людини після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Реабілітація кріоконсервованих лейкоцитів в середовищі, що містить низькомолекулярну фракцію кордової кровіРобота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гулевський Олександр Кирилович, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач відділу біохімії холодової адаптації, м. Харків доктор медичних наук, професор, Юрченко Тетяна Миколаївна, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач відділу кріоморфології, м. Захист дисертації відбудеться "20 "вересня 2011 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України за адресою: 61015, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України за адресою: 61015, м.При дослідженні in vitro біологічної активності низькомолекулярних компонентів (до 5 КДА) кордової крові великої рогатої худоби встановлено їх стимулюючу дію на функціональний стан ембріональних фібробластів людини та клітин лінії BHK-21 clone 13/04 після кріоконсервування [Гулевский А.К. и др., 2009; Гулевский А.К. и др., 2010]. Дані, отримані в дослідженнях in vivo [Абакумова О.С., 2009; Моисеева Н.Н., 2009], дозволяють вважати, що низькомолекулярна фракція (до 5 КДА) кордової крові великої рогатої худоби має виражену імуномодулюючу та репаративну дію [Гулевский А.К. и др., 2007; Абакумова О.С., 2009; Моисеева Н.Н., 2009]. Метою дисертаційної роботи було обґрунтувати перспективу включення низькомолекулярної фракції (до 5 КДА) кордової крові великої рогатої худоби до складу реабілітуючого середовища для підвищення функціональної активності лейкоцитів донорської крові людини після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання. Обєкт дослідження - функціональний стан лейкоцитів донорської крові людини після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання в середовищі, що містить низькомолекулярну фракцію (до 5 КДА) кордової крові великої рогатої худоби. Проведені в дисертаційній роботі дослідження показали стимулюючий вплив низькомолекулярної фракції (до 5 КДА) кордової крові великої рогатої худоби й препарату "Актовегін" в складі реабілітуючих середовищ на функціональну активність лейкоцитів донорської крові після зберігання при позитивних (ЧОС) і ультранизьких (-196ОС) температурах.Визначали відсоток нейтрофілів/моноцитів, які фагоцитують, - фагоцитарний індекс (ФІ) і середню кількість мікробних тіл на один нейтрофіл/моноцит - фагоцитарне число (ФЧ) після 45 і 120 хв інкубації, а також індекс завершеності фагоцитозу (ІЗФ) - відношення фагоцитарного числа після 45 хв інкубації до фагоцитарного числа через 120 хв інкубації, що характеризує процес переварювання у нейтрофілів/моноцитів (в нормі > 1). Для пояснення механізму впливу ФКК й препарату "Актовегін" на показники фагоцитарної активності нейтрофілів досліджували фагоцитарну реакцію в присутності інгібіторів: колхіцину ("Sigma-Aldrich", США) у кінцевій концентрації 100 МКМ [Tsai M. A. et al., 1998] або йодоацетату натрію ("Serva", Німеччина) у кінцевій концентрації 1 ММ [DONOFRIO C. et al., 1977]. Рівень секреції ФНП-а лейкоцитами після інкубації суспензії клітин із ФКК і препаратом "Актовегін" визначали в зразках супернатанту методом імуноферментного аналізу [Швыдченко И.Н. и др., 2005] з використанням набору реагентів для визначення ФНП-? ЗАТ "Вектор-Бест" (Росія) на планшетному імуноферментному аналізаторі Stat Fax. Так, після інкубації концентрату лейкоцитів із ФКК у концентрації 0,15 мг/мл було відзначено достовірне збільшення фагоцитарного числа (ФЧ) нейтрофілів до 22,42±1,66 абс. од. у порівнянні з контролем (15,37±1,32 абс. од.). Кількість поглинених стафілококів лейкоцитами після 45 хв інкубації з "Актовегіном" у концентрації 1,50 мг/мл достовірно (р<0,05) підвищувалася до 20,98±1,53 абс. од. відносно ФЧ у контролі (15,37±1,32 абс. од.).У дисертаційній роботі представлено теоретичне та експериментальне обґрунтування наукової проблеми, яка стосується реабілітації функціонального стану лейкоцитів донорської крові після гіпотермічного або низькотемпературного зберігання з використанням середовища, що містить низькомолекулярну фракцію (до 5 КДА) кордової крові великої рогатої худоби або препарат "Актовегін". Вперше встановлено, що низькомолекулярна фракція (до 5 КДА) кордової крові (ФКК) в концентрації 0,15 мг/мл має стимулюючу дію на поглинальну і переварюючу здатність клітин донорської крові, що фагоцитують, у той час як препарат порівняння "Актовегін" проявляє подібну дію у концентрації 1,50 мг/мл. Показано, що при додаванні ФКК або препарату "Актовегін" в оптимальній концентрації в середовище інкубації лейкоцитів, підданих гіпотермічному зберіганню, відбуваєть