Форми бронхіальної астми у дітей, її етіологія та патогенез, клінічні прояви і діагностика. Обгрунтування застосування танцювальної терапії та методики Стрельникової в реабілітації хворих дітей. Аналіз ефективності корекційної програми в умовах санаторію.
Аннотация к работе
У вирішенні цього питання велику роль могла б зіграти методика комплексної реабілітації з використанням танцювальних вправ, однак відомостей у доступній нам літературі про вплив танцювальних вправ, дія яких спрямована на центральну й вегетативну нервові системи, а також емоційну сферу дітей, хворих бронхіальною астмою, практично немає. Враховуючи те, що в 60% дітей, хворих на астму, відзначається депресивний або субдепресивний стан який виражається в зниженому настрої, втраті інтересу до життя, думках про ущербність, страх смерті, і так як у цих дітей недостатньо розвинені здатності до вираження свого стану за допомогою символів, то мова тіла (а саме танці) залишається єдиною для вираження емоційного стану дитини. Опрацювавши літературні джерела розкрити сучасні уявлення про бронхіальну астму у дітей. Розкрити суть загальноприйнятих методів фізичної реабілітації при бронхіальній астмі у дітей. Скласти реабілітаційну програму для дітей віком від 7 до 14 років, хворих на бронхіальну астму з застосуванням дихальної та танцювальної терапіїТермін "бронхіальна астма" походить від грецького слова asthma - "важкий подих, ядуха". Так, лікарі Гален та Цельс рекомендували для лікування БА затримувати подих. У першому сторіччі нашої ери грецький лікар Аретей відзначив, що жінки частіше хворіють на бронхіальну астму, а чоловіка частіше вмирають від неї, діти ж мають найкращі перспективи для видужання. Він правильно припустив, що бронхіальна астма повязана з непрохідністю бронхів і запропонував розріджувати слиз, що забиває бронхи. Томас Сиденхем визначив бронхіальну астму, як захворювання, при якому "засмічені" бронхи, а американський лікар Еберлі в 1830 році відзначив важливу роль спадковості у виникненні бронхіальної астми.Бронхіальна астма відносиься до хвороб зі спадковою схильністю й, як правило, розвивається у дітей, в сімейному анамнезі яких є хворі з алергійними захворюваннями. У деяких дітей із бронхіальною астмою при відсутності сімейної схильності, можливо, є родичі, у яких відзначалися хрипи в легенях, неправильно діагностовані як "хронічний бронхіт" або "емфізема легенів". Дослідження останнього часу свідчать про те, що бронхіальна астма, що починається в ранньому дитячому віці, найбільш ймовірно має спадкове походження. Підвищена чутливість може бути проявом спадково-конституційних особливостей організму або розвивається в результаті тривалого контакту з алергеном при одночасному впливі несприятливих факторів (охолодження, перевтома, хронічні запальні захворювання) [3, 5,7]. Причинами розвитку бронхіальної астми можуть бути вовна, лупа, слина різноманітних тварин (кішок, собак, морських свинок, хомячків та інших гризунів).У вітчизняній літературі розрізняють наступні форми БА: інфекційно-алергійна, алергійна (атопічна), а також змішаний її варіант[1, 5, 8, 17]. При алергійній (атопічній) БА алергенами можуть бути речовини тваринного й рослинного походження, харчові продукти, пил, домашній пиловий кліщ, ліки, "пасивне" паління (тютюновий дим). По даним багатьої авторів [2, 3, 4 30], у дітей переважає атопічна форма бронхіальної астми (80-90% хворих). У більшості випадків виникненню інфекційно-алергійної форми бронхіальної астми передують багаторазово повторювані інфекції органів дихання - респіраторні захворювання, бронхіти, пневмонії й т.д., що викликають порушення барєрної функції бронхів і полегшують проникнення через їхню стінку алергенів [8]. У більшості країн Європи й Америки дотепер найчастіше використається поділ астми на дві форми, запропоновані Rackemann F.M. в 1918 році.При приступі ядухи хворий не може видихнути повітря; грудна клітка розширена й піднята; подих гучний, зіниці розширені, пульс прискорений, нерідко буває частий сухий болісний кашель [3,8, 18, 27]. Приступ починається з кашлю, у легких наявні сухі і вологі хрипи уже на початку приступу. Приступ може протікати по типу "помилкового крупу" або астматичного бронхіту. Якщо приступ дуже важкий, хворий може вимовити тільки кілька слів і повинен зупинитися, щоб перевести подих. Однак при важкому приступі хрипи можуть зменшуватися, оскільки повітря ледь переміщається в легені й з легенів.Госпіталізація дітей, хворих на бронхіальну астму проводиться у випадку загострення основного захворювання, з метою санації вогнищ інфекції, лікування супутньої патології, а також для підбору препаратів і доз базисної терапії астми. На сьогодні існують основні стандарти медикаментозного лікування бронхіальної астми залежно від її ступеня тяжкості. Оскільки домашній пил і кліщі домашнього пилу в більшості дітей є головними винуватцями виникнення бронхіальної астми, варто зменшити їхній вплив на організм за рахунок регулярного чищення килимів, постільних приналежностей, мяких меблів і мяких іграшок. Важливим моментом є видалення тварин (кішок, собак, папуг, кроликів, морських свинок, хомяків, рибок) з оточення дитини у звязку з тим, що алергія до їхньої лупи, часток волосся й шкіри, сечі й
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Бронхіальна астма у дітей як психосоматичне захворювання
1.1 Сучасні уявлення про бронхіальну астму у дітей
1.2 Етіологія та патогенез бронхіальної астми
1.3 Форми бронхіальної астми
1.4 Клінічні прояви та діагностика бронхіальної астми
Розділ 2. Реабілітація дітей, хворих на бронхіальну астму
2.1 Медична реабілітація дітей, хворих на бронхіальну астму
2.2 Фізична реабілітація дітей, хворих на бронхіальну астму
Розділ 3. Новітні методи в реабілітації при бронхіальній астмі у дітей
3.1 Обгрунтування застосування танцювальної терапії в реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму
3.2 Обгрунтування застосування методики Стрельникової при бронхіальній астмі у дітей
3.3 Аналіз ефективності реабілітаційно-корекційної програми в умовах санаторію