Дослідження історії становлення українського законодавства про вибори і про реєстри виборців зокрема. Аналіз світового досвіду формування Державного реєстру виборців. Причини полярності передвиборчих реєстрацій та відсутності достовірних списків виборців.
Реєстри виборців: світовий та український досвідВажливою і необхідною передумовою будь-яких виборів є укладення списків виборців - документів, що надають можливість отримати виборчий бюлетень і взяти участь у голосуванні. Вибори в міські думи проводились на становій основі за шістьма куріями (думи також називались «шестигласними»): справжні міські жителі, які володіли нерухомим майном в даному місті; купці - особи, які мали відповідний капітал та належали до тієї чи іншої гільдії, ремісники, основою належності до цієї групи виборців було членство в одному з ремісничих цехів; інородці та іноземні гості; «імениті громадяни» до цієї курії могли належати особи, які відповідали одній з поставлених умов: не менше двох разів займали виборні посади в цьому місті, мали університетський, або академічний диплом на звання вченого або художника, були власниками визначеного в місті достатнього капіталу, займалися оптовою, не роздрібною торгівлею; були власниками морських кораблів; «посадські» - старожили даного міста, якщо вони не належали до жодної з попередній курій. Потім внесені у загальний список ділилися на три розряди: до першого розряду належали ті особи, які сплачували більші розміри податків, разом перераховували до казни міста одну третину податків усіх виборців; до другого - наступні за списком особи, які сплачували другу третину податків виборців, а до третього всі інші виборці. У 1882 році на території Російської імперії набрало чинності нове «Городове положення», котре урівнювало усіх виборців в їхніх правах, виборців не ділили на три розряди, кожен мав один голос, всі формували єдине виборче зібрання. Аналізуючи правові норми, які регулювали інститути реєстрації виборців у 1905 році та порівнюючи їх із законодавчими актами 1870 та 1892 років, слід вказати на те, що рівень нормативної регламентації означеного інститут безперечно підвищився, було розширено перелік установ, відповідальних за складання списків виборців, визначено державні органи, зобовязані надавати допомогу міським і повітовим управам у встановленому переліку осіб, які володіють активним виборчим правом, чітко окреслено перелік відомостей про кожного виборця, котрі мають бути внесені до виборчого списку; закріплено гарантії відкритості і прозорості списків, можливості їх оскарження [5,7].Обєктивно в Українській державі відсутні реєстри фізичних осіб, що можуть задовольнити критеріям якості і вимогам до списків виборців. Спроби створити списки виборців на базі реєстру фізичних осіб паспортних столів не привели до позитивних результатів. Реєстри фізичних осіб паспортних столів зберігають особисті дані громадян, що будь-коли були на обліку в цій установі. Державний реєстр виборців - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система(банк даних) призначена для зберігання та обробки даних, які мають передбачені законом відомості про громадян України, що володіють правом голосу. Для ефективного контролю достовірності бази даних Державного реєстру виборців необхідно запровадити практику попередньої реєстрації виборців з одночасною видачею посвідчень виборця.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы