Дослідження серцево-судинної системи. Аналіз залежності розвитку адаптаційного процесу і становлення основних її параметрів від кліматогеографічної і статевої приналежності. Реалізація нового підходу до оцінки адаптивних можливостей системи кровообігу.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наукНауковий консультант:доктор медичних наук, професор, Шаповалова Валентина Андріївна, Національний медичний університет імені О.О. Горго Юрій Павлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри фізіології людини і тварин доктор біологічних наук, професор Лизогуб Володимир Сергійович, Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, завідувач кафедри анатомії та фізіології доктор біологічних наук, професор Коробейніков Георгій Валерійович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри біології людини Горького Захист відбудеться 14 січня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, пр. акад. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ - 33, вул.Значно збільшилося як число випадків, так і ступінь ваги захворювань головних адаптивних систем організму, зокрема, органів дихання, кровообігу, крові, кровотворних органів, зросла частота психічних розладів, ендокринних захворювань, уроджених аномалій, порушень у психічному і фізичному розвитку, істотно знизилася народжуваність і, навпаки, зросла смертність серед різних категорій населення (Казначеєв В.П., 1991; Faresjio T., 1992; Beelev I.M., 1993; Баєвський Р.М., Берсенєва А.П., 1993; Агаджанян М.О., 1994; Антипенко Е.Н., 1996; Варвянський С.М., 1998; Медведєв В.І., 1998). Обєктивно існуюча невідповідність між адаптивними здатностями організму і силою зовнішніх впливів неминуче спричиняє різкий ріст функціональної напруги, зростання своєрідної “ціни” адаптації і, у ряді випадків, її зрив, виникнення й розвиток різного роду захворювань. Усе вищевикладене свідчить про те, що зараз у біології й медицині надзвичайно актуальні експериментальні дослідження, спрямовані на вивчення вікових, статевих, регіональних та інших особливостей адаптивних можливостей організму, виокремлення найбільш критичних періодів адаптаціоґенезу, застосування в ці періоди засобів оперативної реабілітації (Гаркави Л.Х., 1990; Казначеєв В.П., 1991; Баєвський Р.М., Берсенєва А.П., 1993; Северин О.Е., 1996; Фомин В.С., 1996; Алексєєва Т.І., 1997; Hahn D.B., Payne W.A., 1997; Jansky L. et al., 1998; Агаджанян М.О., 1998; Медведєв В.І., 1998; Борисов Б.М., 1999). Актуальність, недостатня вивченість і безсумнівна практична значущість викладеної проблеми стали передумовами для теоретичного осмислення певних питань загальної теорії адаптації і проведення експериментальних досліджень щодо вивчення вікових, статевих і реґіональних особливостей адаптивних можливостей однієї з головних адаптивних систем організму (серцево-судинної), розробки й експериментальної апробації нових методів оцінки поточних адаптаційних можливостей системи кровообігу. Метою дослідження стало вивчення основних закономірностей формування адаптивних можливостей серцево-судинної системи організму в представників різних кліматогеографічних реґіонів СНД (Україна і Західний Сибір) у віковому діапазоні від 7 до 55 років, а також експериментальна апробація розробленої методики оцінки адаптивних можливостей системи кровообігу.Серед робітників відповідно до їх віку і стажу роботи було сформовано 6 вікових груп (20-25 років, 26-30 років, 31-35 років, 36-40 років, 41-45 років, 46-55 років) і 3 “стажевих”. Віковий розподіл робітників і робітниць у “стажевих” групах був таким: у першу групу (виробничий стаж 1-3 роки) входили особи у віці від 21 року до 32 років; у другу групу (виробничий стаж від 4 до 10 років) - чоловіки й жінки віком від 31 року до 47 років; у третю групу (виробничий стаж більше 10 років) - особи віком від 47 до 55 років. При проведенні індивідуальних поглиблених обстежень (77 практично здорових чоловіків і жінок віком 20-30 років і 97 чоловіків і жінок віком 30-50 років з відхиленнями в стані здоровя - гіпертонічна хвороба і нейроциркуляторна дистонія) для реєстрації величин ряду інтегральних параметрів центральної гемодинаміки - систолічного (СОК, мл), хвилинного (ХОК, л/хв) обємів крові, серцевого (СІ, л/хв/м2) і ударного (УІ, мл/м2) індексів, загального (ЗПО, дин·с·см-0,5) і питомого (ППО, дин·с·см-0,5· м2) периферичного опору, обємної швидкості вигнання крові (ОШВ, мл/с) і потужності лівого шлуночка (Плш, Вт) використовувався метод тетраполярної реографії, практична реалізація якого здійснювалася за допомогою автоматизованого діагностичного комплексу “Кардио ” НВП „Метекол” (Україна). На рисунку 1 показано динаміку зміни абсолютних значень ІНССС, одного з основних показників, які відбивають ступінь функціональної напруги регуляторних механізмів серцево-судинної системи, у представників чоловічої статі України і Західного Сибіру у віці від 7 до 55 років.