Реінтеграція вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей як системна складова превенції соціального сирітства: нормативно-правове підґрунтя - Статья
Дослідження нормативно-правового підґрунтя процесу реінтеграції дітей з інтернатних закладів до біологічної сім’ї. Основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей. Позбавлення батьківських прав. Процедура повернення дитини до батьків.
Аннотация к работе
Реінтеграція вихованців інтернатних закладів до біологічних сімей як системна складова превенції соціального сирітства: нормативно-правове підґрунтяЯкщо говорити про реінтеграцію як процес повернення дитини до біологічної сім‘ї, після певного періоду проживання дитини, з різних причин, поза своєю рідною сім‘єю, то на сьогодні визначено певні норми та процедури його здійснення, що пов‘язані з механізмами встановлення юридичного і соціального статусу вихованця інтернатної установи як „дитини, позбавленої батьківського піклування”. Єдиний механізм повернення дитини, яка має даний статус, до біологічних батьків - це втрата дитиною цього статусу у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі: - скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав; Ця процедура регулюється статтею 169 Сімейного кодексу України [6], яка визначає, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Якщо служба у справах дітей виявила дитину, яка залишилась без батьківського піклування, то протягом двох наступних місяців служба у справах дітей за місцем виявлення дитини разом з адміністрацією закладу, до якого тимчасово її влаштовано, органами внутрішніх справ, охорони здоровя вживає заходів щодо встановлення особи дитини, місця її проживання, відомостей про батьків або осіб, які їх замінюють, інших родичів, місця їх проживання (перебування) та організовує роботу з повернення дитини на виховання в сімю або забезпечує підготовку документів для надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Служба у справах дітей за місцем проживання дитини протягом 15 днів після надходження повідомлення зясовує умови проживання та утримання дитини батьками або особами, які їх замінюють, розглядає питання про доцільність (недоцільність) повернення дитини в сімю, готує відповідний висновок з урахуванням інтересів дитини, надсилає його керівникові закладу, в якому тимчасово перебуває дитина, та не пізніше ніж протягом одного місяця з дня надходження повідомлення забезпечує повернення дитини до місця її проживання, а у разі потреби готує документи, які підтверджують статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, подальше її влаштування та захист прав дитини.