Реінтеграція Криму та послаблення кримської регіональної проросійської ідентичності в контексті реалізації державної політики національної безпеки України - Статья
Загрози та виклики перед сучасною Українською державою. Військова агресія, тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим та частини східних регіонів. Аналіз даних соціологічних досліджень щодо ставлення українців до належності території Криму.
Аннотация к работе
Гай-Нижник П.П., доктор історичних наук, академік Української академії наук, завідувач відділу історичних студій, Науково-дослідний інститут українознавства (Україна, Київ)Нагадаємо, що в Стратегії національної безпеки зазначається, що найбільш актуальними загрозами для України є: - військова агресія, участь регулярних військ, радників, інструкторів і найманців у бойових діях на території України; У даному контексті для України першочерговим стратегічним завданням державної політики національної безпеки України є відновлення територіальної цілісності України та цілісності демократичних інститутів на всій її території, консолідація української політичної нації, формування загальнонаціональної ідентичності, єдності всіх громадян України і всіх регіонів України, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення. Для 10% населення України Крим - це територія, що не належить ані Росії, ані Україні, а ще 8% не змогли чітко визначити своєї позиції щодо статусу Криму [2]. За результатами всеросійського опитування, проведеного 2-5 жовтня 2015 р. аналітичним центром "Левада-центр" лише 8% росіян ставляться цілком позитивно до ідеї повернення Криму Україні; "швидше позитивно" обрали 7%; ставляться негативно до ідеї повернення Криму Україні 58% росіян, швидше негативно, ніж позитивно, до цієї ідеї ставляться 25% росіян [3]. З малою Батьківщиною насамперед ідентифікували себе 45% громадян, з Україною в цілому - 32%, з регіоном проживання - 16%, близько 7% не визначилося (Див. діаграму).