Аналіз, на підставі спадщини українських мислителів, єрархічності контексті філософо-релігійних ідей - Божества і системи Його наймень, а також ідеї Бога в структурі людини і світобудови. Функціонування єрархічністості у руслі (між)релігійних комунікацій.
Аннотация к работе
Серед обставин щоразу більшого утвердження віртуального простору збереження й розвиток духовної та культурологічної спадщини набуває особливої значущості - особливо, коли системно усвідомлювати історіософську тяглість на перспективу стосовно утвердження українського світопростору. Окремі процеси у віртуальному середовищі віддалюють сучасну людину від духовних діянь Божества, затягаючи її в не завжди благодатний простір, що є першим етапом до знецінення людини як особистості, а відтак - до окремих проявів морального занепаду Тому вивчаючи комплекс виниклих процесів, є шанс позитивно впливати на буття суспільства, водночас відроджуючи, розвиваючи й утверджуючи як саму історичну память, так і вияви її культури. Позиції дослідників свідчать про певні намагання осмислити єрархічність з огляду на конкретну галузь знання або ж у контексті міждисциплінарного простору однак автори не мали наміру спеціально вивчати, як діють відповідні принципи, моделі, відношення з позицій і з можливостей названих філософорелігійних ідей. На перший погляд, важко збагнути логічну узгодженість аналізованої сентенції з іншим розмислом цього ж дослідника, коли елементи богопізнання - незбагненність ("непостижимость"), недовідомість ("неисповедимость") - уже трактуються як постійні ознаки розвиненої релігійної свідомості [див.: 3, с. Річ у тім, що коли у внутрішньому просторі "незбагненності", "недовідомості" усталюються елементи фантазування, то для функціональних виявів єрархізації уже немає підстав - саме відношення "Бог - людина - Бог" із філософорелігійного погляду зазнає деструкції (себто непроявно утверджується принцип таємничості).З інноваційного погляду єрархічність уреальнено через сукупність складних різнотемпоритмічних процесів, які своєю чергою формуються у внутрішньоструктурованих станах філософорелігійних ідей. Така багатовимірність обумовлена тим, що сама філософія релігії (нехай наразі в рамках релігієзнавства, тобто не як окрема галузь знання) володіє потужними міждисциплінарними можливостями. З проаналізованих текстів випливає, що філософія релігії володіє двома засадами для функціонування: своїми (внутрішньоструктурними) та іншогалузевими. Що підтверджує передусім упринаявнена єрархічність, яка уможливлює свої стани лишень за умови комплексного (поступово-поетапного або одночасного) прояву принципів, моделей, відношень.
Вывод
філософський релігійний бог світобудова
1. З інноваційного погляду єрархічність уреальнено через сукупність складних різнотемпоритмічних процесів, які своєю чергою формуються у внутрішньоструктурованих станах філософорелігійних ідей. Така багатовимірність обумовлена тим, що сама філософія релігії (нехай наразі в рамках релігієзнавства, тобто не як окрема галузь знання) володіє потужними міждисциплінарними можливостями. З проаналізованих текстів випливає, що філософія релігії володіє двома засадами для функціонування: своїми (внутрішньоструктурними) та іншогалузевими.
2. Проаналізовані ідеї концентрують у собі "каскад" процесів. Що підтверджує передусім упринаявнена єрархічність, яка уможливлює свої стани лишень за умови комплексного (поступово-поетапного або одночасного) прояву принципів, моделей, відношень. Дії названих чинників відбуваються злагоджено, системно, закономірно, обєктивно; між ними допустимі спорадично-дотичні, сегментні контакти.
3. (Між)релігійні комунікації ситуативно або періодично корелюються з міждисциплінарним простором через гармонізацію неоднозначних темпоритмік. Долучається сюди культура памяті; її супровідна функціональність обумовлена історіософськими потенціями, однією з особливостей яких є "самокорекція" поточних світоглядно-свідомісних і менталітетних станів. Залежно від ситуацій названі стани під впливом філософської концепції часу здатні узлагіднювати суперечливі прояви єрархічності всередині обміркованих ідей, зокрема, за супровідним ситуативним впливом (міжрелігійних комунікацій.
4. Особливий статус у "каскаді" комплексних процесів мають проаналізовані ідеї, сутнісним пізнавально-мисленнєвим можливостям яких властива висока концентрація, що виражається в безперервних взаємозумовлювальних, взаємозалежних проявах.
5. Усе це уперспективнює подальші дослідження, коли йдеться про внутрішньоструктурні особливості інших ідей у їхніх взаємозвязках. Таким чином, через інноваційний підхід уможливлено нові евристичні дії задля того, аби осмислювати, пізнавати й утверджувати маловідоме чи просто незнане з українського світопростору органічно переймаючи найсутніше з проминулих віків також задля розвитку культури різних видів памяті.
6. Інноваційний підхід сприяє також систематизації теоретичних напрацювань, які своєю чергою мають стати діяльним усвідомленим заборолом стосовно окремих негацій під час віртуалізації духовно-культурологічного простору задля невідворотного утвердження українського соборного духу.
Список литературы
1. Богдашевский Д. И. Здравая метафизика. [Рец. на]: Пособие к изучению вопросов философии (элементы философского миросозерцания) проф. П. Линицкого. - Харьков, 1892. - 425 с. / Д. И. Богдашевский // Труды Киевской духовной академии. - 1893. - № 5. - С. 125-138.
2. Булгаков С. Трансцендентальная проблема религии / С. Булгаков // Вопросы Философии и Психологии [Москва]. - 1914. - Кн. 4 (124). - Сент.-окт. - С. 580-652.
3. Гиляров А. Н. Философия в ее существе, значении и истории / А. Н. Гиляров ; [сост, ред. изд. и автор вступ. статьи А. Г. Волков]. - Мелитополь: Изд. дом МГТ, 2007. - Т 1. - 352 с.
4. Голець О. Я. Символ "начала" в контексті досвіду Безумовного / О. Я. Голець // Практична філософія. - 2011. - № 2. - С. 192-198.
5. Ґоґоцький С. Философский лексикон / С. Ґоґоцький. - К.: В Университетской типографии, 1857. - Т 1: А. Б. В. - С. - II с. 579 с. IV с. - (На титульному аркуші є "С. Г." - криптонім автора).
6. Журба М. А. У пошуках Єдиного: лабіринти нелінійності / М. А. Журба // Гілея: науковий вісник. - 2014. - Вип. 88 (№ 9). - С. 107-111.
7. Зеньковский В. Об иерархическом строе души / В. Зеньковский // Научные Труды Русского Народного Университета в Праге / [общ. ред. М. М. Новикова]. - Прага, 1929. - Т. 2. - С. 235-250.
8. Зеньковский В. О значении воображения в духовной жизни (по поводу книги Б. П. Вышеславцева "Этика преображенного эроса". - Париж, 1931) / В. Зеньковский // Путь. - [Париж], 1932. - № 32. - Февр. - С. 90-102.
9. Іларіон Митр. Обожнення людини - мета людського життя. Богословська студія / Іларіон Митр. - Вінніпеґ: Українське Наукове Православне Богословське Товариство, 1954. - 90 с.
10. Ковалів П. Пізнання Бога / П. Ковалів // Віра й Культура. - [Вінніпеґ], 1955. - Ч. 3 (15). - Січень. - С. 21-25.
11. Козлов А. Сознание Бога и знание о Боге. Воспоминание об онтологическом доказательстве бытия Божия / А. Козлов // Вопросы Философии и Психологии [Москва]. - 1895. - Кн. 4 (29). - Сент. - С. 445-460.
12. Линицкий П. И. Значение философии для богословия. IV. Теоретические и практические взгляды на религиозную веру. (Продолжение) / П. И. Линицкий // Труды Киевской Духовной Академии. - 1903. - № 12. - С. 557-565.
13. Литовченко В. П. Трансформація язичницьких ідеалів під впливом християнської ідеології / В. П. Литовченко // Гілея: науковий вісник. - К.: ВІР УАН, 2012. - Вип. 64 (№ 9). - С. 319-324.
14. Осипов О. А. Потяг до Абсолюту та ритуально-символічна дія як чинник духовності / О. А. Осипов // Гілея: науковий вісник. - 2013. - Вип. 68 (№ 1). - С. 447-451.
15. Сабадуха В. О. Філософія єдності людини й світу (до діалогу з Олександром Єременком) / В. О. Сабадуха // Практична філософія. - 2011. - № 4. - С. 38-46.
16. [Сильвестр, еп.]. Опыт православного догматического богословия. (С историческим изложением догматов). Епископа Сильвестра, Доктора Богословия, Ректора Киевской Духовной Академии / [еп. Сильвестр]. - 2-е изд. - К.: Типография Г. Т Корчак-Новицкого, 1885. - Т 2. - 643 с.