Рання реабілітація репродуктивної функції у пацієнток з позаматковою вагітністю - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Горького Науково-дослідний інститут медичних проблем сімїРоботу виконано в Донецькому національному медичному університеті ім. Науковий керівник: член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ, Донецький національний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ЛУЦЕНКО НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА, Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології доктор медичних наук, професор ВОРОНІН КОРНЕЛІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології Захист дисертації відбудеться 03 вересня 2008 р. о 12-й год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сімї Донецького національного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного медичного університету ім.Розробити схему патогенезу репродуктивних порушень у пацієнток з ПВ та на її підставі комбіновану методику органозберігального лікування й комплексну схему післяопераційної реабілітації репродуктивної функції, оцінити ефективність впровадження розробленої системи реабілітації репродуктивної функції у жінок з ПВ. На підставі проведення ретроспективного аналізу історій хвороби пацієнток, прооперованих з приводу ПВ, і спермограм їх статевих партнерів уточнені фактори ризику розвитку ПВ й вперше встановлено, що факторами ризику рецидивування ПВ є: хронічний аднексит, урогенітальні інфекції (УГІ), у першу чергу - хламідіоз, паління, статевий дебют у віці до 17 років, наявність більше, ніж одного статевого партнера, мимовільні аборти в анамнезі, безплідність, операції на маткових трубах, патологія сперми статевих партнерів. При аналізі операцій на органах черевної порожнини та малого тазу звертало увагу на себе те, що операції на маткових трубах у пацієнток групи Р2 виконувалися частіше, ніж в групі Р1 в 2,89 (p<0,001) і в групі Р1Р - в 3,85 (p<0,001) разу. Патологія сперми у статевих партнерів пацієнток групи Р2 (35,87%) зустрічалася в 2,34 разу частіше в порівнянні з такою в групі Р1 (15,31%, р<0,0002) і в 2,68 разу, ніж в групі Р1Р (13,39%, р<0,0003). Вміст ІФН-? був знижений в групі О відносно контролю в 1,57 разу (p<0,001), в групі С - в 1,56 (p<0,001), рівень ІНФ-? у пацієнток групи О і С був менше в 1,42 разу, а концентрація ІФН-? була підвищена в 1,85 (p<0,001) і в 1,74 (p<0,001) разу.На підставі вивчення у цих пацієнток факторів ризику розвитку та рецидивування даної патології, особливостей імунного та цитокінового гомеостазу, активності систем вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту, вмісту фібронектину та умовної активності ферменту N-ацетилтрансферази розроблена схема патогенезу репродуктивних порушень при ПВ, спосіб комбінованого органозберігального лікування та комплексна схема післяопераційної реабілітації, що в сукупності привело до збільшення кількості випадків збереження прохідності маткових труб і настання маткової вагітності, а також до зниження числа рецидивів ПВ. Встановлено, що вірогідними факторами ризику рецидивування ПВ є: хронічний аднексит (71,74%); паління (59,78%); урогенітальні інфекції (56,52%), зокрема, хламідіоз (34,78%); патологія сперми статевих партнерів (35,87 %); безплідність (27,13%); статевий дебют у віці до 17 років (23,91%); більше, ніж один статевий партнер (45,62%); мимовільні аборти (23,91%); операції на маткових трубах (20,65%). Тривала персистенція С. trachomatis у верхньому генітальному тракті сприяє розвитку злукового процесу в малому тазі й призводить до розвитку ПВ, що підтверджує виявлена кореляційна залежність між наявністю у пацієнток з ПВ злукового процесу і титрами С. trachomatis-специфічних Ig G антитіл (r=0,18, p<0,02) і CHSP60-антитіл (r=0,20, p<0,007), а також між ступенем вираженості злукового процесу в малому тазі й титром CHSP60-антитіл (r=0,36, p<0,001). Специфічне й неспецифічне хронічне запалення, продукти життєдіяльності та розпаду тканин хоріону при ПВ ведуть до накопичення продуктів вільнорадикального окислення та недостатності ферментних антиоксидантів: в плазмі крові підвищується рівень дієнових конюгат ненасичених жирних кислот в 1,26 (p<0,001), в еритроцитах крові - вміст малонового діальдегіду в 1,62 разу (p<0,001), в сироватці крові знижується активність каталази в 1,09 (p<0,001) і супероксиддісмутази в 1,15 (p<0,001) разу, що приводить до ендогенної інтоксикації, яка проявляється вірогідним підвищенням вмісту в сироватці крові МСМ 238 нм в 1,25 разу, МСМ 254 нм - в 1,26, МСМ 260 нм - в 1,35 і МСМ 280 нм - в 1,30.