Температурна реакція слизової оболонки в залежності від нозологічних форм хронічного риносинуїту. Реабілітація хворих з хронічними гнійними та поліпозно-гнійними риносинуїтами. Лікування комбінацією інтраназального аерозолю та рослинного секретомоторика.
Аннотация к работе
Академія Медичних наук УкраїниРобота виконана в Івано-Франківському Національному медичному університеті МОЗ України. Попович Василь Іванович, Івано-Франківський Національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології з курсом хірургії голови та шиї. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Безшапочний Сергій Борисович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, завідувач кафедри оториноларингології; Захист відбудеться „13 ”лютого 2009 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.611.01 в Державній установі „Інститут отоларингології імені професора О.С.Постійно триває пошук нових ефективних способів лікування цієї патології, які б поєднували ощадливість хірургічної тактики, мінімальний фармакологічний вплив і стимулювали б власні компенсаторні можливості хворого (С.Безшапочний, 2005; Д.Заболотний, 2005; М.Завалий, А.Балабанцев, 2006; Ю.Мітін, 2006). Оскільки системна фармакотерапія в цьому випадку, на наш погляд, має бути мінімізованою, використання ефективних засобів з вираженою топічною дією повинно зайняти чільне місце в післяопераційній тактиці лікування хворих на хронічні риносинуїти. Переваги її в тому, що аерозолі безпосередньо впливають на функцію війок миготливого епітелію, слизових залоз, відновлюють водно-електролітний баланс і реологічні властивості носового секрету, полегшують його евакуацію з приносових пазух, створюють депо активної речовини в підслизовому шарі, багатому кровоносними та лімфатичними судинами (В.Улащик, 1979; В.Боголюбов, 1981; В.Николаевская, 1989; М.Полунов, 1998; А. Беззаперечні переваги аерозольної терапії, згадані вище, повною мірою стосуються і носових спреїв, в той же час, зручною та вигідною для пацієнтів є ,,портативність” цих ліків і відсутність залежності від фізіотерапевтичних відділень чи кабінетів, що дає можливість самостійного лікування без активної участі медичного персоналу, створює сприятливі передумови для використання ,,хірургії одного дня”, зменшує терміни перебування хворих у стаціонарі. Розроблено оригінальну модель гострого циліарного мукозиту (Деклараційний патент України на корисну модель № А61К31/715 від 15.08.2005), що є аналогом запального процесу слизової оболонки носа та синусів у хворих на хронічні риносинуїти в ранньому післяопераційному періоді.В І, контрольну, групу чисельністю 30 чоловік, включено хворих, яким з першого дня був призначений 0,65%-й фармакопейний сольовий розчин по одному розпиленню 4-5 разів на день в кожний носовий хід (Ю.Мітін, 2000). ІІ групу сформували 40 пацієнтів, яким з першого дня після операції проводилось лікування з використанням складної аерозольної суміші, яка містить антибактеріальні препарати (поліміксин В та неоміцин), топічний кортикостероїд (дексаметазон) і вазоконстриктор (фенілефрин). До ІІІ групи увійшли 40 хворих, яким в післяопераційному періоді призначали згаданий вище складний носовий спрей у поєднанні з рослинним секретомоториком, виготовленим на основі ліофілізованого екстракту цикламену європейського. Критеріями оцінки ефективності схем ранньої післяопераційної реабілітації були індивідуальна переносимість лікування, динаміка субєктивних скарг (біль голови, затруднення носового дихання, виділення з носа), результати ендориноскопії (наявність гіперемії та набряку слизової оболонки, патологічних виділень в носових ходах), вивчення стану мукоциліарної транспортної функції за допомогою сахаринового тесту (С.Безшапочний, 1994) та місцевої термометрії слизової оболонки носа (В.Попович, 1991). Окремі хворі цієї групи під впливом застосування препарату відзначили сухість і відчуття подразнення в носі, які спостерігались, як правило, ближче до завершення контрольованого терміну лікування і були зафіксовані на 7-й день післяопераційного періоду у 3 пацієнтів, що склало 10% від загального числа хворих у групі.У дисертації дано етіопатогенетичну та морфофункціональну характеристику реактивного симптомокомплексу, що виникає у слизовій оболонці носа та синусів у ранньому післяопераційному періоді, обґрунтовано необхідність активної ранньої післяопераційної реабілітації хворих на хронічні форми риносинуїтів. Експериментально та клінічно підтверджено можливість і доцільність включення до комплексного лікування розглядуваної патології комбінації складного інтраназального аерозолю (СКЛАДНИКИO неоміцин, поліміксин В, дексаметазон, фенілефрин) та рослинного секретомоторика (ліофілізований екстракт цикламену європейського), що призначаються в ранньому післяопераційному періоді. На запропонованій експериментальній моделі гострого циліарного мукозиту (Деклараційний Патент України на корисну модель № 8700 А61К31/715 від 15.08.2005) встановлено, що інтраназальний аерозоль збалансованої антисептичної дії (СКЛАДНИКИO неоміцин, поліміксин В, дексаметазон, фенілефрин) сприяє регенерації миготливого епітелію.