Підвищення ефективності лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з протезуванням функції зовнішнього дихання. Удосконалення прогнозування формування, діагностики бронхолегеневої дисплазії різного ступеня тяжкості в ранньому неонатальному періоді.
Аннотация к работе
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукРоботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ОДИНЕЦЬ ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії № 2 доктор медичних наук, професор ТРАВЕРСЕ ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА, ВДНЗУ Українська медична стоматологічна академія завідувач кафедри педіатрії №1 з пропедевтичною педіатрією та дитячими інфекційними хворобами Захист дисертації відбудеться "05" квітня 2011 року о 12.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м.У Росії частота БЛД складає в середньому 20 % від числа всіх дітей, яким проводилась ШВЛ, з коливаннями від 5 % до 68 % в залежності від маси тіла при народженні і гестаційного віку (Н.А. Геппе., Н.Н. Згідно з японськими даними частота БЛД залежить від маси тіла при народженні і складає: 5,7% у дітей з масою тіла 1250-1499 г., 18,6% при масі 1000-1249 г., вже 36,2% при масі 900 - 999 г., і плавно зростає до 77,8% при масі 30 тижнів - не більше 3% (H. W. Наявні дані про динаміку деструктивних змін при різних формах патології у дітей переконують у тому, що дослідження патофізіології респіраторної системи дітей, що піддалися штучній вентиляції легенів у неонатальному періоді, дозволять виявити клінічно значимі маркери фіброзу, розробити методи ранньої діагностики БЛД і обґрунтувати нові способи профілактики БЛД і лікування цих хворих (Ю.Г. Тому виявлення ризику, тобто прогнозування формування БЛД в ранньому неонатальному періоді, буде вагомою заставою ефективності терапії, пріоритет якої має бути спрямований на мінімізацію пошкодження легенів через експозицію екзогенних, ендогенних і генетичних чинників (Майданник В.Г., 2010, Т.М. Підвищити ефективність лікувально-профілактичної допомоги новонародженим з протезуванням функції зовнішнього дихання шляхом удосконалення прогнозування формування і діагностики бронхолегеневої дисплазії на підставі вивчення особливостей впливу ушкоджувальної дії трансформуючого фактору росту ?1 (transforming growth factor = TGF - ?1) у ранньому неонатальному періоді.Для вирішення поставлених завдань були сформовані альтернативні групи: а) основна група (n=60), що включала недоношених новонароджених з дихальними розладами, які знаходилися із цього приводу на ШВЛ і в яких надалі сформувалася БЛД; б) контрольна група (n=40), що включала недоношених новонароджених з дихальними розладами, яким проводилася ШВЛ, але при цьому БЛД не сформувалася; в) група практично здорових новонароджених (n=10) з гладким неускладненим перебігом раннього неонатального періоду. Критерій включення новонароджених в основну та контрольну групи базувався на необхідності проведення ШВЛ в ранньому неонатальному періоді з пріоритетом на групу новонароджених з масою тіла при народженні <1500 г та терміну гестації <32 тижнів. Група практично здорових новонароджених була сформована для дослідження і визначення норм рівнів TGF-?1 у новонароджених в сироватці венозної крові в ранньому неонатальному періоді. Визначення протизапального цитокіна - трансформуючого фактора росту ?1 (transforming growth factor = TGF-?1) у сироватці крові в динаміці раннього неонатальному періоді (на1-у та 6-7-у добу життя новонародженої дитини) проводилося імуноферментним методом з використанням стандартних наборів "TGF-?1 ELISA (EIA-1864)" фірми "DRG" (Німеччина) і здійснювалося відповідно до інструкції фірми виробника. При аналізі частки хворих, у яких відмічено той або інший вектор динаміки рівнів TGF-?1 в сироватці крові, було виявлено, що у дітей основної групи в переважному числі мало місце збільшення рівня TGF-?1 на 6-7-у добу, тоді як у дітей контрольної групи частка таких хворих склала лише 1/3 (30%).У дисертації визначено теоретичне обґрунтування нового вирішення одного із завдань неонатології - удосконалення диференційованого підходу до раннього прогнозування формування БЛД і діагностиці ступеня тяжкості у недоношених новонароджених з важкими дихальними порушеннями, яким проводилася штучної вентиляції легенів. Захворюваність БЛД в умовах перинатального центру склала: у групі недоношених новонароджених із ГВ=22-24 тижня - 100%; ГВ= 25-27 тижнів - 59,6%; ГВ=28-30 тижнів - 18,4%; ГВ>30 тижнів - 1,8%. Чинниками, що детермінують формування БЛД у недоношених новонароджених з перинатальною патологією, яким проводилася ШВЛ в умовах упровадження сучасних перинатальних технологій, є: як первинна причина БЛД - незрілість легеневої тканини (ГВ менше 28 тижнів); спадкові особливості синтезу і деградації колагену (недиференційований синдром сполучнотканинної дисплазії); чоловіча стать.