Визначення частоти та факторів ризику народження дітей з вродженими порушеннями формування кульшового суглоба. Характеристика методів ранньої діагностики вродженого звиху стегна та розробка алгоритму лікування у закладах практичної охорони здоров’я.
Аннотация к работе
Український науково-дослідний інститут травматології та ортопедії Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНові можливості для ранньої діагностики вродженої дисплазії кульшового суглоба зявилися після впровадження ультразвукового дослідження (УЗД). Визначити частоту народження дітей з вродженими порушеннями формування кульшового суглоба в Закарпатському регіоні. Визначити частоту народження дітей з вродженими порушеннями формування кульшового суглоба за патологічної вагітності. Визначити частоту народження дітей з вродженими порушеннями формування кульшового суглоба в групах ризику. Вивчити частоту та особливості симптомів вроджених порушень формування кульшового суглоба у дітей, яких лікували у відділенні патології новонароджених, з вродженими та набутими соматичними захворюваннями.Контрольну групу склали 602 дитини, що народилися в строк в пологовому будинку Мукачівської ЦРЛ у 1996-1998 рр., у 174 з них припущено наявність вродженої дисплазії кульшового суглоба на підставі даних клінічного обстеження або виявлення факторів ризику, у 428 - симптомів захворювання не було. Вроджені деформації та захворювання опорно-рухової системи зустрічалися у дітей з порушеннями формування кукльшового суглоба вдвічі частіше ніж у дітей з I-II варіантами розвитку кульшового суглоба. Діти з першим варіантом розвитку кульшового суглоба спостерігалися тільки для наукового аналізу подальшого формування кульшового суглоба, діти з другим варіантом спостерігалися, щоб контролювати затриману осифікацію та запобігти, особливо у дітей з факторами ризику, розвитку дисплазії. 1-й варіант формування кульшового суглоба відмічений в середньому у 36,9% дітей з соматичними захворюваннями, в тому числі у 30,6% - з ураженням ЦНС, у 33,5% - з вродженими захворюваннями, у 50% - з іншими; 2-й варіант формування кульшового суглоба спостерігали відповідно у 39,8, 51,9, 28,8 та 23,9%, вроджені порушення формування кульшового суглоба (3-5-й варіанти) - у 23,4, 17,6, 32,7 та 26,1%. Дітей з ураженням ЦНС з 2-м варіантом формування кульшового суглоба основної групи спостерігали протягом 2 років з обовязковим здійсненням рентгенографії кульшового суглоба у віці 10-12 та 20-24 міс.Частота виявлення вроджених порушень формування кульшового суглоба у немовлят Закарпатського регіону, які народилися в строк, без факторів ризику, становить 140 на 1000, в тому числі - вроджена дисплазія кульшового суглоба - 138, вроджений підзвих стегна - 2. Значний вплив на підвищення частоти вроджених порушень формування кульшового суглоба має патологічний перебіг вагітності: вроджені порушення формування кульшового суглоба виявлене у 169 на 1000 дітей, що народилися при патологічній вагітності. Частота вроджених порушень формування кульшового суглоба у недоношених становить 285 на 1000 (вроджена дисплазія кульшового суглоба - 253, вроджений підзвих стегна - 19, вроджений звих стегна - 13); в тому числі у глибоко недоношених (маса тіла до 1700 г) частота вроджених порушень формування кульшового суглоба - 354, вроджена дисплазія кульшового суглоба - 292, вроджений підзвих стегна - 31, вроджений звих стегна - 31; у недоношених, які народилися з масою тіла понад 1700 г - відповідно 236, 225, 11, вродженого звиху стегна не було. Частота вроджених порушень формування кульшового суглоба у дітей, яких лікували у відділенні патології новонароджених, становила 234 на 1000, вроджена дисплазія кульшового суглоба - 180, вроджений підзвих стегна - 39 та вроджений звих стегна - 15;. у дітей з ураженням і травмаю ЦНС - відповідно 327, 231, 58 та 38, з іншими захворюваннями - 261, 239, 22, вродженого звиху стегна діагностовано не було. За відсутності факторів ризику вроджену дисплазію кульшового суглоба виявляли у 94,2% хворих, вроджений підзвих стегна - у 5,1%, вроджений звих стегна - у 0,7%; за нявності факторів ризику - відповідно у 91,7, 6,1 і 2,2%.