Зародження та формування релігії, виникнення міфів. Первісні релігійні форми: фетишизм, анімізм, тотемізм, шаманізм. Політеїстичні та монотеїстичні релігії: зооморфізм, антропоморфізм. Дохристиянські вірування українців: язичність, зародження політеїзму.
Аннотация к работе
Протягом цього часу людина виокремилася з протолюдського царства завдяки трудовій діяльності, розширення та ускладнення якої дали поштовх розвиткові мислення. Діяльність цих істот, яких вірніше було б назвати протолюдьми, обмежувалася виготовленням найпримітивніших знарядь, придатних для збирання та мисливства. Щоправда, деякі вчені допускають, що пізньому неандертальцеві, який жив понад 100 тис. років тому, були притаманні примітивні прояви віри в надприродне, зокрема культ померлих із вірою в існування потойбічного життя. В усі часи свого існування релігія була певними, відображенням наявних суспільних відносин, певного розуміння світу. На цій стадії її розвитку сформувалися релігійні уявлення, за якими суспільне і природне середовище складали одне ціле, і світ являв собою систему уособлених у різних природних феноменах сил, яким були властиві вольові та розумові якості, та які були повязані між собою за принципом кровної спорідненості.Обєднання племен у племінні союзи, а потім і виникнення перших держав обумовило появу нового типу релігії. Оформлення класових відносин, установлення жорсткої соціальної диференціації всередині рабовласницького суспільства знайшли відображення у виникненні небесної ієрархії богів, побудованої, як і земні відносини, за принципом панування і підлеглості. Якщо в епоху зародження класового суспільства боги уособлювали явища природи, то з розвитком класових відносин вони чимраз більше наділялися соціальними атрибутами. Відповідно до нового змісту релігійних уявлень змінився і зовнішній вигляд богів: зооморфізм - поклоніння богам в образі тварин - заступив антропоморфізм - поклоніння людиноподібним богам.Природні сили не уявлялися словянам у виразно індивідуалізованих втіленнях, їхня уява створювала поетичні образи природних явищ із незначними початками антропоморфізму, таких як сонце, вогонь, урожай тощо. Велику шану словяни віддавали різним таємним істотам, що існували в лісах, скелях, джерелах, річках, оселях: домовикові, Щуру (Чуру), берегині, водяному, лісовику та ін. Грушевського, ці примітивні форми релігійності були і в інших індоєвропейських народів - як західних (греків, римлян, германців), так і східних (іранців, індоарійців), втілюючись у їхніх водяних, лісових і степових духах, у духах арійських предків. Якоїсь фатальної долі, котра мала б силу над людьми, вони не визнають, але коли хтось бачить перед собою видиму смерть чи в хворобі, чи на війні, він обіцяє за своє життя жертву богові, якщо не пропаде, і, врятувавшись, жертвує обіцяне та й думає, що тією жертвою спас собі життя. Одним із важливих богів у словян був бог Велес - "скотій бог", а також бог торгівлі, опікун купців.
План
Зміст
1.Зародження та формування релігії
2.Політеїстичні та монотеїстичні релігії
3.Дохристиянські вірування українців
Список літератури
1.Зародження та формування релігії
Список литературы
1. Булашев Г. О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. Космологічні українські народні погляди та вірування. - К., 1992.
2. Іванченко М. Г. Дивосвіт прадавніх словян: Наук.-популярний нарис. - К., 1991.
4. Костомаров М. І. Словянська міфологія. - К., 1994. Локальные и синкретические культы. - М., 1991. Лосев А. Ф. Диалектика мифа. - М., 1991. Мифы народов мира: В 2 т. - М., 1982. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу: ескіз
5. Токарев С. А. Ранние формы религии. - М., 1990.
6. Токарев С. А. Религия в истории народов мира. - М., 1986.
7. Українці: народні вірування, повіря і демонологія. - К., 1992.